Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович

Миха́йло Єго́рович Ва́щенко-Заха́рченко (* 31 жовтня (12 листопада за новим стилем) 1825, Маліївка Полтавська губернія — † 14 серпня (27 серпня за новим стилем) 1912, Київ) — український математик. Член Московського математичного товариства. Історик геометрії та дослідник геометрії Лобачевського.

Михайло Єгорович Ващенко-Захарченко
Народився 12 листопада 1825(1825-11-12)[1][1]
Маліївка (Золотоніський район)
Помер 27 серпня 1912(1912-08-27)[1][1] (86 років)
Київ, Російська імперія[1][2]
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність математик
Alma mater Друга київська гімназія і Імператорський університет Святого Володимира
Галузь математика, педагогіка
Заклад Імператорський університет Святого Володимира
Посада приват-доцент[3], associate professord[3] і ординарний професорd[3]
Звання Професор, доктор
Відомий завдяки: історик математики, маиематик; захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної», яка була одна з перших праць у Російській імперії; Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.
Діти Михайло Ващенко-Захарченко
Нагороди

Біографічні відомості

Навчався в Золотоніському повітовому училищі та в 2-ій Київській гімназії. Математичну освіту здобув спочатку в Київському університеті (1845—1846), а пізніше в Парижі (1847—1848): в Сорбонні й Колежі де Франс, де слухав лекції Оґюстена-Луї Коші та Жозефа Ліувілля. 1852 року здав екзамени у Київському університеті за весь курс.

З 1863 року по 1902 рік Ващенко-Захарченко працював у Київському університеті, від 1868 року — професором. З початку 1870-х років став читати курс проективної геометрії, а з 1878 року — курс неевклідової геометрії (основи геометрії Лобачевського). 1880 року він опублікував переклад «Начал» Евкліда з великим вступом, де були розглянуті основні питання геометрії Лобачевського.

Дружина — Ващенко-Захарченко Віра Миколаївна — українська педагогиня. Засновниця приватної гімназії в Києві.

Наукова діяльність

Основні роботи Ващенка-Захарченка присвячені теорії лінійних диференціальних рівнянь, символічним методам,теорії ймовірності та історії математики. 1862 року вперше систематично виклав операційне числення і застосував його до розв'язування диференціальних рівнянь.

1866 року захистив докторську дисертацію «Ріманова теорія функцій складеної змінної». Це була одна з перших праць у Російській імперії з цього питання.

Ващенко-Захарченко відомий також як історик математики. 1883 року опублікував монографію, у якій описав історію розвитку геометрії до ХV ст.

Автор підручників з аналітичної геометрії, проективної геометрії, алгебри, варіаційного числення.

Праці

Примітки
  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. Ващенко-Захарченко Михаил Егорович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.