Вейн Рейні

Вейн Веслі Рейні (англ. Wayne Wesley Rainey; народився 23 жовтня 1960, Дауні, Каліфорнія, США) — колишній американський мотогонщик, триразовий переможець чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у класі 500сс (1990-1992). Його кар'єра раптово обірвалася у 1993 році, коли на Гран-Прі Італії він зазнав аварії, внаслідок якої залишився прикутим до інвалідного візка на решту життя. Після цього деякий час був власником та менеджером команди MotoGP.[1]

Вейн Рейні
Вейн Веслі Рейні
Вейн Рейні на Гран-Прі Японії, 1992 рік
Вейн Рейні на Гран-Прі Японії, 1992 рік
Загальна інформація
Національність американець
Громадянство  США
Народження 23 жовтня 1960(1960-10-23) (61 рік)
Дауні, Каліфорнія, США
Alma mater Santa Fe High Schoold
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 250сс, 500сс
Завершення виступів 1993
Участь і здобутки
 Вейн Рейні у Вікісховищі

Кар'єра

Дитинство

Вейн народився 23 жовтня 1960 року в передмісті Лос-Анджелеса місті Дауні у спортивній сім'ї. Його батько, Сенді, був гонщиком картингу. У віці 6-и років Рейні почав їздити на міні-байку Honda. В дитинстві він часто відвідував знаменитий Ascot Park, де проводились змагання по спідвею. Там його кумиром став Девід Алдана за «дикий» стиль їзди.

Також Вейн у дитинстві він займався в школі «California Superbike School», заснованій мотогонщиком і тренером з мотоспорту Кейтом Коуді.

MotoGP

Вейн Рейні на Гран-Прі США, 1990 рік. У ті часи мотоцикл класу 500сс розвивав потужність до 180 к.с.

Виступаючи наприкінці 1980-х і початку 1990-х років, Рейні тричі виграв Гран-Прі в класі 500 куб.см, виступаючи за команду Yamaha, та один раз виграв змагання Daytona 200. Стиль його водіння характеризувався як спокійний і розважливий. Але в 1993 році, пішовши у великий відрив від переслідувачів, він потрапив в аварію на Гран-Прі Італії в Мізано і зламав собі хребет, через що опинився паралізованим.

1989

Сезон ознаменувався боротьбою двох легендарних американських мотогонщиків: Вейна Рейні на Yamaha та Едді Лоусона на Honda. Рейні захопив лідерство у загальному заліку з другої гонки сезону, яке закінчилось за три гонки до завершення чемпіонату, в Швеції, коли він допустив помилку і зазнав аварії, давши Лоусону можливість відіграти відставання. Доля титулу вирішувалась у заключному Гран-Прі сезону, яке відбувалося у Гоянії в Бразилії. Лоусон виборов друге місце в боротьбі з Рейні і Кевіном Швантсом, який виграв гонку, і став чемпіоном, тоді як Рейні фінішував у гонці третім і зайняв друге місце в загальному заліку.[2]

1992

З першої гонки чемпіонату лідерство захопив австралієць Мік Дуейн на Honda. Під час практики на восьмому етапі сезону, Гран-Прі Нідерландів, він отримав серйозні травми в результаті аварії; до того часу у нього був 65-очковий відрив від Вейна Рейні, який виступав на Yamaha. Дуейн пропустив чотири гонки і до останнього етапу Рейні зміг скоротити своє відставання від лідера до двох очок. Завершальне Гран-Прі сезону відбувалось на К'яламі в Південній Африці. Незважаючи на героїчні зусилля Дуейна, який ще відчував наслідки отриманих травм, він зміг фінішувати лише шостим, тоді як Рейні закінчив гонку третім, і втретє став чемпіоном світу.[2]

Це був перший випадок у 43-річній історії MotoGP коли чемпіоном став спортсмен, який до фінальної гонки не був лідером у загальному заліку.[2]

Після гонок

Вейн Рейні не здався і протягом декількох років був менеджером команди Marlboro Yamaha. У 2007 році його ввели до Міжнародної зали слави автоспорту.

У 2014 році стало відомо про наміри Вейна запустити нову серію мотогонок — «MotoAmerica», яка має стати аналогом чемпіонату MotoGP на території США та Канади. У цьому він отримав підтримку Міжнародної мотоциклетної федерації (FIM), Американської мотоциклетної асоціації (AMA) та безпосередньо Dorna Sports (промоутера MotoGP).[3][4]

Статистика виступів

MotoGP

Система нарахування очок, яка діяла у 1969-1987 роки:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Очки 15 12 10 8 6 5 4 3 2 1

Система нарахування очок, яка діяла у 1988-1992 роки:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Очки 20 17 15 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Система нарахування очок, яка діяла з 1993 року:

Місце 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Очки 25 20 16 13 11 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

В розрізі сезонів

Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под ПП Очки Місце
1984 250cc Yamaha 12 0 1 1 29 8
1988 500сс Yamaha 15 1 7 1 189 3
1989 Yamaha 15 3 13 4 210 2
1990 Yamaha 15 7 14 3 255 1
1991 Yamaha 14 6 13 6 233 1
1992 Yamaha 12 3 8 0 140 1
1992 Yamaha 12 4 9 1 214 2
Всього 95 24 65 1270

Цікаві факти

  • Вейн Рейні у своїй кар'єрі в «королівському класі» MotoGP стартував у 83 гонках, 64 з них закінчив на подіумі, що становить 77,1%. За цим показником він є найкращим гонщиком за весь час проведення змагань.[5]
  • Іменем Вейна Рейні названо поворот №9 на трасі Лагуна Сека[6]

Примітки

  1. Wayne Rainey. motorcyclemuseum.org (англ.). AMA Motorcycle Hall of Fame. Процитовано 10.09.2014.
  2. A history of final race MotoGP™ showdowns (аангл.). Dorna Sports. 06.11.2013. Процитовано 07.11.2013.
  3. MotoAmerica: как найти американских пилотов для MotoGP. motogonki.ru (рос.). 12.09.2014. Процитовано 12.09.2014.
  4. Dorna CEO pledges support for new MotoAmerica racing series. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 12.09.2014. Процитовано 12.09.2014.
  5. MotoGP: Гран-При Нидерландов - все вокруг "7" (рос.). МОТОГОНКИ.РУ. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
  6. Mazda Raceway Laguna Seca. Faciliyy map. Mazda Raceway Laguna Seca. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 29 травня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.