Велика Добронь

Існують два типи походження назви:

• від місцевого угорського прізвища Добо.
• від слов'янського слова «дуброва», дубові ліси

Пам'ятник загиблим у Першій світовій війні

В урочищі Араньош Домб (Золотий Пагорб) — багатошарове поселення. Виявлено шари культури  алфелдської мальованої кераміки, перших століть нашої ери та давньоруського часу. Досліджувалося в 1973 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом С. І. Пеняка. На південний схід від села, на лівому березі каналу — енеолітичне поселення. На північ від села, ліворуч від дороги Велика Добронь — Мукачево, у тому місці, де газопровід перетинає дорогу — поселення давніх слов'ян VII—IX століть. На віддалі одного кілометра на північ від села — поселення пізньонеолітичної доби. В околицях тваринницьких ферм — давньоруське поселення VII—IX століть. Давньослов'янське поселення розташоване також ліворуч від дороги Шилівці — Галоч, обабіч меліоратичного каналу.

Перші історичні джерела про село відносяться до 1248 року. Документи 1270 і 1282 року згадують його як королівський маєток під назвами: «Dobron», «Dubrum», «Dubron».

Від XIV ст. селом володіли Р. Доброні, Д. Доброні, Д. Доброрускаї та інші власники. Серед власників села в XV ст. Були відомі родини Добо, Перені, Даровці. З 1638 року добронськими землями володіли трансильванські князі з угорського княжого роду Ракоці. У війську Ференца II Ракоці у визвольній війні угорського народу проти австрійської монархії Габсбургів (1703—1711 ро.р.) брало участь понад 600 добронських селян.

Джерела XVIII ст. Велику Добронь вважають мадярським селом. В селі діє дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин», що є першим недержавним дитячим будинком на території країн СНД.

Населення 

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5446 осіб, з яких 2654 чоловіки та 2792 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5687 осіб.[2]

• Село вважають папричною столицею України[4]. Червоний солодкий перець спеціального сорту тут вирощують гектарами, а мелють — сотнями кілограмів. Духмяна і яскрава спеція — мелена паприка — не лише головний заробіток села, а вже й справжній бренд: саме доброньска паприка прикрашає страви не лише на Закарпатті. У розпал сезону все село оздоблене червоним перцем.[5]
• Колись у поселенні Бела Барток і Золтан Кодай збирали народні пісні. Тут досі відомі народні балади Великої Доброні, відомі весільні звичаї. Добронькі троянди ще можна зустріти на весільних шалях і тканих тканинах.
• На північний схід від села розташований Великодобронський зоологічний заказник.. Розташований у межах Ужгородського та Мукачівського районів Закарпатської області, в околицях села Велика Добронь. Площа 1736 га. Статус даний згідно з рішенням облвиконкому від 25.07.1972 року № 243, постанови РМ УРСР від 28.10.1974 року № 500, рішенням облвиконкому від 23.10.1984 року № 253. Перебуває у віданні ДП «Ужгородське ЛГ» (Великодобронському л-во, кв. 1-24). У заплаві річки Латориці та її приток охороняється масив дубово-ясеневого лісу, який є місцем оселення різних видів тварин та птахів, як-от: сарна європейська, свиня дика, вивірка лісова, норка європейська, борсук, ондатра, фазан, куріпка сіра, чапля сіра та інші. Трапляються також кіт лісовий, занесений до Червоної книги України. Заказник є місцем постійного гніздування та концентрації під час перельотів значної кількості водоплавних птахів, серед яких — пугач, журавель сірий, змієїд, лелека чорний, занесені до Червоної книги України. З рослин трапляються рябчик шаховий, водяний горіх плаваючий, занесені до Червоної книги України. Заказник входить до складу Регіонального ландшафтного парку «Притисянський».

В 1901 році в селі побували відомі люди Австро-Угорщини:

Бе́ла Барто́к — угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист.

Ендре Аді — угорський поет, публіцист і громадський діяч, що представляв революційну демократію

Золтан Кодай  — угорський композитор і музикознавець. Президент Угорської Академії Наук.

- Араньош Домб (Золотий Пагорб) — багатошарове поселення

- на лівому березі каналу — енеолітичне поселення.

- поселення давніх слов'ян VII—IX століть

- поселення пізньонеолітичної доби

- давньоруське поселення VII—IX століть

- Село вважають папричною столицею України

- Великодобронський зоологічний заказник.

- пам’ятник воїнам І-ої світової війни

• Велика Добронь — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• http://www.nagydobrony.com.ua
• Фестиваль паприки в селе Добронь на Закарпатье^{[недоступне посилання з березня 2019]}