Велика Яблунівка

У селі річка Попів впадає у Тясмин.

Сьогодення села сягає в глибоку сиву давнину.

У середині 50-х років XX ст. учні Велико-Яблунівської школи на березі Тясмину та в руслі його притоки, яка давно висохла, знайшли останки первісного велетня — мамонта (їх було взято в Академію УРСР як винятковий екземпляр).

Про заселення цієї місцини первісними людьми свідчать зна" молодими дослідниками дві камінні сокири з отвором для рукоят камінний молоток (газ. «Черкаська правда», 2 липня 1957 р.).

Поблизу Великої Яблунівки виявлено також кургани скіфського часу.

1838 р. Графи Бобринські в селі будують цукровий завод.

1846 р. З розширенням площ посівів цукрових буряків зросла по- реба в робочій силі. У селі засівалось 1500 десятин (1635 га) буряками, а обробітку яких було зайнято понад 3500 чоловік.

Середина XIX століття. «Яблуновка. Село при реке Тясмине в 2-х верстах от села Смелянки и в 4-х от м. Смелой. К востоку от села еще недавно тянулея превосходньїй лес, имевший в окружности 40 верст, но в настоящее время он опустошается сахарньїми заводами. У самой Яб- луновке находитея значительньш песочно-сахарньїй завод, где обраба- тьіваются огромньїе владельческие плантации свекльї.

Жителей обеего пола 1342 человека. Церковь во имя евангелиста Иоанна Богослова, деревяная, 4-го класса. Имеет земли 36 десятин, по- строена на месте давнешней в 1777 году, а в 1844 году фундаментально поправлена. К приходу причислена деревня Гречковка». (Включена до Сміли 20.10.1938 р. — В. К.). (Л. Похілевич).

1886 р. З причини недостатньої кількості сировини завод припиняє: свою виробничу діяльність, а в 1895 році його будівлі були повністю розібрані.

1900 р. У селі "дворов 187, жителей — 1076 (мужчин — 523, женщин 553). Главное занятие жителей — заработки на сахарньїх заводах и сле- сарньїх мастерских. У приселке числится земли 86 десятин, из них при- надлежащих помещикам 52 десятиньї и крестьянам — 34 десятини. К приходу причислена деревня Гречковка, иначе назьіваемая Новокняжевою. Оті лежит в двух верстах от Яблоновки, ниже по реке Тясмин, у кото- Рую впадает с левой сторони, напротив деревни Гречковки, река Ташльїк.

Деревня зта бьша первоначально населена прибьівшими из Вели- к°россии раскольниками, которьіе построили здесь церковь, а для пре- стлрель

іх — монастьірь в лесистом яру Довжок. Но впоследствии, считая се6я притесненньїми, перешли большей частью в город Черкассьі, а де- Рсв"я населена малороссийскими крспостньїми крестьянами. Их в на- Сіоящее время 411 человек" («Список населенньїх мест Киевской губер- І, и»'\ 1900 г.).

1925 р. У селі організовано ТСОЗ, в 1929 році — колгосп ім. Косіора.

1941-1944 роки. Німецько-радянська війна. Село визволено від пантів 25 січня 1944 року. На території села діяла підпільна організ яку очолював Г. І. Гаркуша, і нараховувала 8 підпільників.

За мужність, виявлену в боях з нацистами, 287 громадян села городжено орденами і медалями Радянського Союзу.

1944 рік. У центральному господарстві — 3 корови, 63 теляти, хоферма з 70 курей та 14 качок (газ. «Червоний стяг» 24 вересня І р.). З метою забезпечення господарства посівним матеріалом бр дир рільничої бригади Фросина Хільченко разом зі своїми подру зібрала у односельців 285 цнт зерна… З кожного гектара вродило 1 цнт зернових (газ. «Червоний стяг», 7 листопада 1944 р.).

1951 рік. Власністю колгоспу ім. Горького є 4 автомашини, ;; голови коней, 20 пар волів, 4 жатки.

1954 рік. 19 листопада газета «Червоний стяг» повідомляє: «І дістю села є гідроелектростанція потужністю 84 кіловат… Встанов 450 освітлювальних точок. Повністю електрифіковано тварипн приміщення, а також млин, пилораму, кузню, школу, клуб. У кол ному виробництві встановлено 20 діючих електромоторів.

1969 рік. Виробництво молока порівняно з 1950 роком збі. лось у сім разів, зерна — у 2,5 раза. Грошові прибутки зросли у 8 р

В 1950 році на оплату праці було витрачено 41,6 тис. крб., в ¦¦ році — 419 тисяч карбованців. Колгосп удостоюється звання господарства високої к

ультур» леробства. Передовики: механізатори Іван Бойко, Іван Полтавець^ кола Котляр, Іван Рябокінь, Володимир Кутовий; доярки Софія З ряна, Ніна Мельник, Варвара Демиденко, Євгенія Піскун; свинар лина Онищенко, Віра Сіренко, Віра Вдовенко.

1973 рік. У господарстві врожайність зернових з кожного і складає 40,8 цнт, у тому числі озимої пшениці — 50 центнерів. Ріл бригада Ніни Ткаченко зібрала з кожного гектара по 53,2 цнт пШ понад 40 цнт ячменю, 39 цнт проса.

1977 рік. Врожай зернових по колгоспу складає 49,7 центне" ч. пшениці — 52 цнт з кожного гектара.

1978 рік. Валове виробництво молока з 1209 цнт у 1951 роь ло до 13676 центнерів. Стадо корів за цей період збільшилося з З до 670.

1982 рік. У господарстві в порівнянні з 1965 роком врожайність зСрнових зросла на 6 цнт з кожного гектара, цукрових буряків — на 21, оііочів — на 39 центнерів.

Виробництво валової продукції на одного працівника збільшило- ся на 2284 карбованця, а на один людино-день — на 6 крб. 23 коп.

У селі — Будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки. На розі вулиць Горького і Молодіжної — двоповерховий будинок на 8 квартир, а далі — один двоповерховий. Дитячий садок і майстерня індпошиву, їдальня, 5 магазинів, стадіон, медпункт, філія зв'язку.

З порога восьмирічної школи пішло у велике життя 45 вчителів, 26 агрономів чимало медиків і зооветспеціалістів (газ. «Червоний стяг», 9 жовтня 1982 р.).

1985 рік. У колгоспі 3245 гектарів землі, які обслуговують 20 вантажних автомашин, 35 тракторів, 8 зернових, 3 бурякових, по два кукурудзозбиральних та силосних комбайнів, 390 електродвигунів. На тваринницьких фермах утримують 1605 голів великої рогатої худоби, 1460 голів свиней. Порівняно з 1960 роком виробництво молока збільшилося на 1133 тонни.

Оплата праці одного людино-дня склала 7 крб. 65 коп. Середньорічна заробітна плата колгоспника: механізатора — 2880 карбованців, доярки — 2510, свинарки — 2180, різноробочого — 1547 карбованців.

В особистому користуванні колгоспників — 95 легкових автомобілів, понад 150 мотоциклів. У вищих і середніх навчальних закладах навчається п'ять колгоспних стипендіатів. Культурно-побутовий фонд складає 56 тисяч карбованців.

1990 рік. У колгоспі ім. Горького створено кооператив "Добробут ', у якому діє цех по ремонту різного електрообладнання, виготовляються металеві сітки. До кооперативу входять також олійниця, млин, Лашя-сауна. Планується також створити цех по переробці м'ясопродуктів.

1995 рік. У порівнянні з 1990 роком КСП «Тясмин» зменшило по- г°лів'я ВРХ на 588 голів (1648—1060), свиней — на 606 голів (1258—652).

1996 рік. У селі дворів — 1130, населення — 2252 чоловіки (жінок — чоловіків — 1004), дітей до 17-ти років — 420.

1999 рік. 1 січня. Вартість основних виробничих фондів КСП « мин» 9 млн. 897 тис. гривень. Валове виробництво сільськогоспода кої продукції за 1998 рік — 1 млн. 115 тис. гривень. У господарстві цює 211 чоловік. Середньомісячна зарплата одного працівника 117 вень. Рентабельність рослинництва — 8,5 відсотка, тваринництво з кове. На фермах утримують 478 голів ВРХ, у тому числі 162 голови корів, голову свиней, 1711 голів птиці.

Велика Яблунівка — стандартизований топонім. Офіційна назва села, прийнята в 20-х роках минулого століття, — Яблунівка. Попередня назва пов'язана з ім'ям польського князя Яна Яблоновського. Від його прізвища й осаду почали називати Яблоновкою. Село, за офіційними документами, засноване близько 1775 р. Цікаво, що мешканці села за традицією пов'язують його назву з переказом, згідно з яким, щоразу, вирушаючи з дорогу чи повертаючись назад, чумаки зупинялися на перепочинок біля великої яблуні. При цьому любили промовляти: «Де будемо відпочивати? — Звісно, біля великої яблуні». Не можна залишити поза увагою зниклий топонім — Вовківка. Колишню назву села пов'язують з іменем першого поселенця, який придбав прізвисько Вовк за певні риси характеру — відлюдькуватість. Від прізвища Вовк за допомогою назвотворчого суфікса –івк- і утворилася назва села. Описуючи село в книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии», 1864 року Л.Похилевич наголошує, що «… к востоку от села еще недавно тянулся превосходный лес…», який нещодавно винищувався в результаті діяльності цукрового заводу. На цей час в селі проживало 1342 жителі. Була дерев'яна церква в ім'я Іоана Богослова, збудована в 1777 році. У 1925 році в селі організовано товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), а в 1929 році створено колгосп ім. С. В. Косіора. У радянський період на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу ім. Горького, працювала восьмирічна школа, Будинок культури, клуб, дві бібліотеки, медпункт, філія зв'язку, 5 магазинів. За мужність і відвагу, проявлені в роки Німецько-радянської війни, 278 жителів села нагороджені орденами та медалями.

• Шпильовий Леонід Вікторович — український вчений, фахівець з гірництва та технічної кібернетики.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Погода в селі Велика Яблунівка
• м. Сміла (рос.)
• Jabłonówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 623. (пол.)