Великі Бережці
Вели́кі Бере́жці — село (колись містечко) в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області України.
село Великі Бережці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район/міськрада | Кременецький район | ||||
Громада | Кременецька міська громада | ||||
Облікова картка | Великі Бережці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1545 | ||||
Населення | 1 011 | ||||
Територія | 38.040 км² | ||||
Густота населення | 26.58 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 47020 | ||||
Телефонний код | +380 3546 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°05′54″ пн. ш. 25°36′07″ сх. д. | ||||
Водойми | Іква | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 47020, с. Великі Бережці, вул. Л.Українки,34 | ||||
Карта | |||||
Великі Бережці | |||||
Великі Бережці | |||||
Мапа | |||||
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]
Розкинулося посеред соснових лісів біля схилів Кременецьких гір у долині річки Ікви. Околиці — частина природного заповідника «Медобори».
Історія
Поселення відоме з 1545 року і за свою історію встигло побувати власністю шляхтичів Бережецьких, князів Збаразьких, вельможних родин Лосятинських, Гойських, графів Тарновських. У XVIII ст. воно отримало магдебурзьке право. Утім, не встигнувши розвинутись у справжнє місто, Великі Бережці почали занепадати. У 1774 році у поселенні було 1250 жителів.
Найвідомішим місцем у цьому старовинному волинському селі є, безперечно, Божа Гора — один з останців (залишків вершин) Кременецьких гір, на якому, за переказами, з'явилася Богородиця. Відтак, Бережці щороку відвідують тисячі паломників. Релігійне життя у селі розгорталося також біля зведеної 1856 року, коштом прихожан, дерев'яної на кам'яному фундаменті церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці. За часів Російської імперії до цього храму також ходили жителі сіл Града і Гаї.
Значних руйнувань село зазнало під час Першої світової війни — тоді й згоріли палац і церква і її функції виконувала каплиця на Божій горі. У 1918 році збудували нову, досі діючу церкву. Її, як і втрачений храм, назвали на честь свята Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Досі нерозвіданою залишається історія юдейського населення у Великих Бережцях, адже ще польський путівник Волинню у 1929 році характеризує його як «żydowskie miasteczko». У селі була єврейська громада чисельністю 400 осіб, діяли єврейська початкова школа, синагога, було кладовище-кіркут.
Всього за 2 км на захід від села розташоване місце, де у XVI–XVII ст. стояв замок фундаторки Почаївського монастиря Анни Гойської — Урля (інший варіант — Вірля). Саме звідти у 1597 році і перенесли у Почаїв всесвітньо відому чудотворну ікону Богородиці.
Символіка
Затверджена 15 вересня 2000 р. рішенням XVIII сесії сільської ради III скликання[2].
Автори — Андрій Ґречило та У. Ґречило.
Герб
У синьому полі золота «столова» гора, над нею срібна стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по срібній лілеї, вгорі — золота 8-променева зірка. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежками.
Золота гора уособлює Божу гору, що лежить біля села. Золота зірка та лілеї є символами Богородиці й пов'язані з місцевими легендами. Також зірка, лілеї і стріла є елементами з гербів колишніх власників Бережців, які сприяли розвитку містечка.
Прапор
Квадратне полотнище складається з двох вертикальних смуг, від древка — біла (завширшки в 1/4 сторони прапора), із вільного краю — синя, на якій жовта 8-променева зірка, під нею біла стріла з роздвоєним кінцем та двома поперечками, обабіч — по білій лілеї.
Біла смуга на прапорі означає річку Ікву.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 98,42 | |
російська | 1,48 |
Відомі люди
Народилися
- Грановський Олександр Анастасійович — український американський науковець, зоолог-ентомолог (США), публіцист і поет. Дійсний член НТШ та УВАН, голова Організації державного відродження України.
Проживали
- Адамцевич Євген — видатний бандурист, автор «Запорозького маршу».
Спорт
В селі Великі Бережці є футбольна команда «Велбер» («Velber», назва скорочено від назви села) яка бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району, а також кубку й інших турнірах, які проводяться в районі. Команда молода і виступає недавно, бронзовий призер Кубку «Золотий колос з міні футболу 2016 р.».[4]