Веремеєнко Олександр Юрійович

Олекса́ндр Ю́рійович Веремеєнко (нар. 16 липня 1996(19960716), с. Новоселівка, Старобільський район, Луганська область, Україна — 6 березня 2017, с. Водяне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, матрос Військово-морських сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Фартовий».

Веремеєнко Олександр Юрійович
 Матрос
Загальна інформація
Народження 16 липня 1996(1996-07-16)
 Україна, Луганська область, Новоселівка
Смерть 6 березня 2017(2017-03-06) (20 років)
 Україна, Донецька область, Водяне
(загиблий у бою)
Псевдо «Фартовий»
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 36 ОБрМП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 1996 року в селі Новоселівка на Луганщині. В дитинстві втратив батька. У 2013 році закінчив загальноосвітню школу-інтернат міста Сєвєродонецьк. Займався спортом. 2015 закінчив Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей (Сєвєродонецьке ВПУ № 98) за спеціальністю «гіпсокартонник-електромонтажник». Заочно навчався у Рубіжанському технікумі за фахом електрогазозварювальника.

29 липня 2016 року підписав контракт на військову службу на три роки.

Матрос, гранатометник 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України. З 15 жовтня 2016 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

6 березня 2017 року загинув від кульового поранення, якого зазнав близько 13:00 в ході тригодинного бою поблизу с. Водяне, на Маріупольському напрямку[1]. Про смерть Сашка розповів його бойовий товариш «Стаф»: «Нас почали обстрілювати жорстко, і він говорить, „Стаф, давай закинемо щось їм!“. Я говорю: „Ну давай. Термобар закинемо!“ І тільки він вийшов з бліндажа і все, останні йоги слова „по мені влучили“ і впав»[2][3].

Похований 8 березня на військовому кладовищі[4] в с. Чмирівка біля Старобільська.

Мати померла у 2017 році. Залишилися двоє братів і тітка.

Нагороди

Указом Президента України № 104/2017 від 10 квітня 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].

Примітки
  1. В районі Водяного загинув 19-річний боєць — командир підрозділу // «Громадське радіо», 6 березня 2017
  2. «Стаф, по мені влучили» — останні слова загиблого морпіха // «Громадське радіо», 7 березня 2017
  3. Останні його слова були «по мені влучили»: Стали відомі подробиці загибелі 19-річного морпіха у Водяному // «Патріоти України», 7 березня 2017
  4. В лісах Луганщини поховані невідомі Герої України // «День», 29 липня 2018
  5. Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.