Веремієнко Кузьма Микитович
Верем́ієнко або Верем́еєнко Кузьма Микитович (нар. 14 листопада 1921, Любечанинів, Чернігівська губернія, УРСР — 28 лютого 2006, Київ, Україна) — український біохімік. Доктор біологічних наук (1965), професор (1967), заслужений діяч науки і техніки УРСР (1989). Дослідник протеолізу, протеаз та їх інгібіторів. Вперше в світі незалежно відкрив інгібітори протеаз плазми крові ссавців α1-антитрипсин та α2-макроглобулін.
Кузьма Микитович Веремієнко | |
---|---|
| |
Народився |
14 листопада 1921 Любечанинів, Чернігівська губернія, УРСР |
Помер |
28 лютого 2006 (84 роки) Київ, Україна |
Місце проживання | УРСР, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | біохімік |
Alma mater | Київський медичний стоматологічний інститут |
Галузь | біохімія, ензимологія |
Заклад | Інститут біохімії АН УРСР, Київський медичний інститут, Інститут отоларингології ім. А. С. Коломійченка НАМН України |
Посада | завідувач лабораторії, головний науковий співробітник |
Звання | професор |
Ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | Володимир Беліцер |
Відомі учні | Віктор Досенко |
Членство | Українське біохімічне товариство |
Відомий завдяки: | дослідженням протеаз та їх інгібіторів |
У шлюбі з | Олександра Кизим |
Нагороди |
Біографія
У 1939 році закінчив середню школу, в жовтні був призваний до армії, де служив до 1947 року, учасник Другої світової війни. У 1942—1945 році був командиром артилерійської батареї, нагороджений більш ніж 20 орденами й медалями.[1]
У 1951 році закінчив Київський медичний стоматологічний інститут. Після закінчення поступив до аспірантури Інституту біохімії АН УРСР, де до 1954 року навчався під керівництвом Володимира Беліцера. У 1954—1961 року працював у Київському медичному інституті. 1955 року захистив дисертацію кандидата біологічних наук за темою «Отримання та дослідження властивостей високоочищеного препарату пепсину».[1]
З 1961 року Веремієнко очолював лабораторію біохімії Інституту отоларингології МОЗ УРСР. 1965 року захистив дисертацію доктора біологічних наук на тему «Протеїнази підшлункової залози та їх інгібітори».[1]
Наукові дослідження
Веремієнко вперше описав два інгібітори протеаз у плазмі крові: α1-антитрипсин та α2-макроглобулін.[1]
Нагороди
- Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1987)
- Премія ім. О. В. Палладіна АН УРСР (1975).
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня
- Орден Вітчизняної війни I ступеня
- Почесний член Українського біохімічного товариства[2]
Вшанування пам'яті
У 2008 році на корпусі Інституту отоларингології за адресою вулиця Зоологічна № 3 встановлено меморіальну дошку Кузьмі Веремієнку.[3]
Наукові публікації
- Протеолитические ферменты поджелудочной железы и их применение в клинике. К., 1967
- Ферменты протеолиза и их ингибиторы в медицинской практике. К., 1971
- Кининовая система. К., 1977
- Ферменты в оториноларингологии. К., 1980
- Протеолиз в норме и при патологии. К., 1988 (співавт.)
- Клинические проблемы фибринолиза. К., 1993 (співавт.)
- Роль протеолиза в инвазии и метастазировании злокачественных опухолей // Журн. АМНУ. 2002. Т. 8, № 2.
Примітки
- Р. П. Виноградова, В. М. Данилова. Кузьма Микитович Веремеєнко — один із засновників біотехнології ензимів у медицині та ензимотерапії (до 90-річчя від дня народження) // Biotechnologia Acta. — 2012. — Т. 5, № 5. — С. 114—118.
- X Ukrainian biochemical congress, September 13-17, 2010, Odessa. — Українське біохімічне товариство
- Виолетта КИРТОКА. Препараты, которыми пользуются врачи всего мира, «склеивая» ткани при раке гортани и оперируя ухо, 40 лет назад разработал киевский ученый Кузьма Веремеенко. «ФАКТЫ», 07.11.2008(рос.)
Посилання
- Виленский Ю. Огонь на себя: Повесть о Кузьме Веремеенко. К., 2002.(рос.)
Джерела
- Я. В. Білик. Веремеєнко Кузьма Микитович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X., 2005
- Р. П. Виноградова, В. М. Данилова. Кузьма Микитович Веремеєнко — один із засновників біотехнології ензимів у медицині та ензимотерапії (до 90-річчя від дня народження) // Biotechnologia Acta. — 2012. — Т. 5, № 5. — С. 114—118.