Верещаки (Кременецький район)

Вереща́ки село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Свинорийка на півдні району. До 2020 - адміністративний центр Верещаківської сільської ради. До села приєднано хутори Зелений та Мусоровеччина, хутори Мала Думанинка і Паньківці викреслені з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

село Верещаки
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада Лановецька міська громада
Облікова картка Верещаки 
Основні дані
Засноване 1583
Населення 709
Територія 1.700 км²
Густота населення 428.82 осіб/км²
Поштовий індекс 47434
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°43′54″ пн. ш. 25°57′15″ сх. д.
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Карначівка
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47434, с. Верещаки
Карта
Верещаки
Верещаки
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади  [1]

Населення — 709 осіб (2012).

Історія

Перша писемна згадка 1579, згідно з якою Верещаки фігурують як містечко Верещак — власність князя Ю. Воронецького.

1601 село спустошили татари.

Наприкінці XVll ст. Верещаки Кременецького повіту згадуються як заставне володіння Почаївського монастиря, а в 1700 році — як земельна власність Тимофієвичів (556 десятин).

Від 1869 діяла церковнопарафіяльна школа, яку відкрив священик І. Левицький у власному будинку

На початку XX ст. у Верещаках налічувалось 154 господарства, мешкало 1199 парафіян, з них римо-католиків - 200, євреїв - 30.

До 1914 Верещаки — прикордонне село, відділене від земель Австро-Угорщини вузькою дорогою.

У 20-30 роках XX ст. діяло товариство "Просвіта"

1943 через Верещаки проходило з'єднання Сидора Ковпака. В. Войцехович к своїй книзі "Сто днів звитяги" пише, що під час перебування коапаківців у лісах поблизу Верещак між сотником УПА Журбою і комісаром Руднєвим (начальником штабу партизанського загону Ковпака, колишній офіцер царської армії) велись переговори про обмін зброї на харчі. В роки Другої світової війни чимало верещаківців брали участь у визвольній війні ОУН, УПА, в повстанському русі. Найвідоміший з них І. Т. Климишин (псевдо "Крук"), який пройшов шлях від сотника до начальника штабу групи УПА-Південь.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади [2]

Пам'ятки

Є церква Ікони Казанської Божої Матері (1867; дерев'яна), від 1996 настоятелем є о. В'ячеслав Кізілов. На даний час настоятелем є о. Богдан Рудий.

Споруджено:

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).
  • пам'ятний хрест при в'їзді в село (оновлений 2019 року за ініціативи Івана Кривокульського).

У селі є могила загиблих від рук поляків. Від 1920 року поляки, повернувшись у село, розстріляли 5 ревкомівців, які були поховані у братській могилі. У 1950 році на могилі встановлено обеліск з мармурової крихти із прізвищами вбитих[3].

Соціальна сфера

Діють:

  • сільський округ.
  • загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.
  • клуб.
  • ФАП.
  • відділення Укрпошти.

Відомі люди

Народилися

Проживали

  • педагог, літератор В. Дячук,
  • вчений-астроном, професор, академік Іван Климишин.

Галерея

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: «Підручники і посібники», 1998.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.