Верхній Вест-Сайд

На півдні Верхній Вест-Сайд обмежений 58-ю вулицею, на сході - Центральним парком, на заході - річкою Гудзон. Північна ж його межа нечітка. Незважаючи на те, що за неї зазвичай прийнято вважати 110-ю вулицю,[2] обмежує також і Центральний парк, іноді за кордон Верхнього Вест-Сайду вважають і 125-ю вулицю, що обмежує район Морнінгсайд-Гайтс[3].

Район на північ від 96-ї вулиці і на схід від Бродвею носить назву Манхеттен-Валлі. Із заходу на схід Верхній Вест-Сайд перетинають наступні авеню:

• Риверсайд-драйв (12-а авеню)
• Вест-Енд-авеню (11-а авеню)
• Бродвей
• Амстердам-авеню (10-а авеню)
• Коламбус-авеню (9-а авеню)
• Сентрал-Парк-Вест (8-а авеню).

Центральною магістраллю району є Бродвей, який на півдні району йде під кутом, а вище 72-ї вулиці - паралельно з іншими авеню. У Верхньому Вест-Сайді Бродвей пролягає від площі Коламбус-Сьоркл на 59-ій вулиці, перетинає Коламбус-авеню в Лінкольн-сквері на 65-їй вулиці, Амстердам-авеню в Верді-сквері на 72-ій вулиці і переходить в Вест-Енд -авеню у Страус-Парку на 107-ій вулиці.

У районі Морнінгсайд-Гайтс на захід від Гарлема розташовані Собор Іоанна Богослова, Колумбійський університет, Барнард-коледж, Педагогічний коледж Бенк-стріт, Національна рада церков Христа, Нью-Йоркська об'єднана теологічна семінарія, Мангеттенська школа музики, Мавзолей Гранта і Ріверсайдская церква.

Ріверсайд-Саут та Вест-Сайд-Хайвей

До приходу європейців на території, де нині розташований Верхній Вест-Сайд, жили індіанці делавари[4]. У XVIII столітті на цій території розташовувалися численні селянські господарства і заміські резиденції заможних городян, серед яких однією з найбільш відомих була Ферма Апторпа. У першій половині XIX століття в районі почали селитися представники нижчого класу.

У 1830-х роках уздовж прибережної смуги Верхнього Вест-Сайда була прокладена гілка Нью-Йоркської центральної залізниці, що з'єднала місто Нью-Йорк зі столицею штату Олбані. У 1850-х роках, зі створенням Центрального парку, жителі з низьким достатком, чиї будинки розташовувалися на його території, були змушені переселитися на Вест-Сайд. В районі виникло безліч гуртожитків, таверн і притулків для бідняків. Крім цього, на розвиток району негативно позначилася й біржова криза 1873 року. Переломними моментами в історії Верхнього Вест-Сайда стали прокладка в 1870-х роках надземної залізниці вздовж Коламбус-авеню (нині 9-а авеню) і переїзд в 1890-х роках Колумбійського університету в район Морнінгсайд-Хайтс. У 1904 році під районом була прокладена перша в місті лінія метрополітену, IRT Broadway - Seventh Avenue, з виходами на 59-й, 66-й, 72-й, 79-й, 86-й, 91-й, 96-й, 103-ї, 110-ї, 116-ї вулицях і на Мангеттен-стріт (нині 125-ій вулиці). Відкриття метро викликало в районі будівельний бум.

У 1900-х роках на південь від 67-ї вулиці стали заселятися афроамериканці. До 1960-х років місця їх розселення перетворилися в нетрі, які послужили місцем зйомки культового фільму Вестсайдська історія. У 1962-1968 роках в рамках масштабної програми перебудови в цій частині Вест-Сайда був зведений Лінкольн-центр і житловий комплекс Лінкольн-Тауерс. Також на початку XX століття та в 1930-і роки в районі поселилося безліч ашкеназів - вихідців з переживаючої хвилювання Європи. Нині вони представлені численною діаспорою. У 1950-60-х роках Верхній Вест-Сайд випробував приплив іммігрантів зі Східної Європи та Карибського басейну[3][5]. Також в період між післявоєнними роками і до глобальної епідемії СНІДу на південь від 86-ї вулиці проживала значна кількість геїв. У 1970-1980-х роках в порівняно дешевих будинках Верхнього Вест-Сайда масово селилися випускники коледжів.

У 1962 році на ділянці між 59-ою та 72-ою вулицями площею в 23 га було закладено будівництво великого житлового комплексу Ріверсайд-Саут, що тривало 40 років. Сукупна площа житлового фонду склала 170 000 м², офісного простору - 30 000 м², а загальна вартість будівництва - 3 млрд $.

Вулиця Сентрал-Парк-Вест

ерхній Вест-Сайд є одним з найбільш густонаселених районів на Мангеттені. За даними на 2009 рік, чисельність населення становила 207 519 жителів. Середня щільність населення становила понад 32 000 чол. / км², перевищуючи середню щільність населення по Нью-Йорку більш ніж в 3 рази. У расовому співвідношенні основну частку становили білі. Середній дохід на домашнє господарство більш ніж в 1,5 рази перевищував середній показник по місту: $ 86 512[6].

Під Верхнім Вест-Сайдом пролягає дві лінії Нью-Йоркського метрополітену: IRT Broadway - Seventh Avenue Line вздовж Бродвею зі станціями на 59-й, 66-й, 72-й, 79-й, 86-й, 96-й, 103- й, 110-й, і 116-й вулицях, а також IND Eighth Avenue Line вздовж авеню Сентрал-Парк-Вест зі станціями на 59-й, 72-й, 81-й, 86-й, 96-й, 103- й і 110-й вулицях.

Район обслуговується автобусними маршрутами M5, M7, M10 і M104.