Верховень Володимир Миколайович
Володимир Миколайович Верховень (13 вересня 1958, с. Уплатне, Близнюківський район, Харківська область) — український поет, перекладач та журналіст, член Національної спілки письменників України з 1992 року.
Володимир Верховень | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Володимир Миколайович Верховень | |||
Народився |
13 вересня 1958 (63 роки) Уплатне, Близнюківський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство |
СРСР Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач, журналіст | |||
|
Життєпис
Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочеві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві «Прапор», консультантом-перекладачем інформаційної фірми «Край». З 1994 року працює головним редактором видавничо-поліграфічної фірми «Майдан». Публікуватися почав з 1977 р.
Творчий доробок
Найбільш значні твори: збірки «Лелече колесо» (1990), «На цвинтарі слова» (1992), «Топитокуподзвін» (1996), «З полум'я і полину» (1999), «Абетка у віршах» (2001), «Абетка для малят про звірів та звірят» (2017), «Маляткова абетка» (2018).
Деякі вірші Володимира Верховеня покладено на музику.
- Переклади
- Єлізавєта Бєлкіна. Велика книга казок (збірка)
- Андрій Курков. Гра у відрізаний палець. 2000
- Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо. Дієго і Фріда. 1993
- Петер Гьоґ. Тиша. 2006
- Ю Несбе. Нетопир. 1997
- Ю Несбе. Червоногрудка. 2009
- Стіґ Ларссон. Повітряний замок, що вибухнув.
- Стіґ Ларссон. Чоловіки, що ненавидять жінок.
- Стіґ Ларссон. Дівчина, що гралася з вогнем.
Основні напрямки
Провідні теми творчості: історичне минуле й сучасне України, місце і роль поета в суспільстві, пейзажна та інтимна лірика.
Відзнаки
Лауреат літературної премії імені П.Василенка та премії Харківського міськвиконкому імені О. Олеся.
Джерело
- Верховень Володимир Миколайович Енциклопедія Сучасної України
- Доробок Володимира Верховеня на сайті «Чтиво»
- Твори Володимира Верховеня на сайті «Пізнайко»
- Харківське ОО НСПУ