Сахновщина

Селище міського типу Сахновщина розташоване в місці витоків річок Вошива і Сугарь на південний захід від Харкова. Відстань до обласного центру — 150 км. До селища прилягають села Івано-Слиньківка, Гришівка і Новоолександрівка. Через селище проходять автомобільні дороги Р79, Т 2120 і залізниця, станція Сахновщина.

Назва походить від прізвища козацько-старшинської родини Сахновських, які володіли навколишніми землями. Зокрема, це підтверджує військово-топографічна мапа Ф.Шуберта 1846—1863 рр., на якій частина «дикого степу», що розкинулася від с. Кардашівка (нині — Дар-Надежда) вздовж берегів річки Багата до сіл Дмитрівка і Григорівка (нині об'єднані у с. Гришівка), позначена як «Сахновщина». У цих селах, як свідчить четвертий том «Малоросійського гербовника» Вадима Модзалевського майже сто років проживали багатодітні дворянські родини Сахновських[2].

Сахновщина заснована на початку XIX сторіччя як хутір Кобилячин (Кобилячка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії переселенцями з Кобеляцького повіту цієї ж губернії. Під час будівництва залізниці Костянтиноград — Лозова (1897—1900) Сахновщина перетворилася на залізничне селище. Дістала назву від прізвища поміщика Сахновського, на землях якого була збудована однойменна залізнична станція[3][4].

За переписом 1910 року, у Сахновщині було 877 жителів, яким належало лише 326 десятин землі, що розподілялися досить нерівномірно. Основними ж земельними багатствами (до 7 тис. десятин) володів поміщик Сахновський[5].

1912 року створено Сахновщинське с/г т-во, кількість членів (1914) 35 осіб; голова ради О. О. Донченко, секретар І. Я. П'ятак.[6]

1938 року отримала статус селище міського типу.

Операція «Зірка» та Третя битва за Харків, лютий — березень 1943

Радянські війська відійшли з Сахновщини 6/9 жовтня 1941 року.[7]

Тимчасовий контроль над Сахновщиною Червона Армія встановила у лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції 1943 року, 16/18 вересня 1943 — тривалий.[8]

У січні 1942 року, під час Барвенково-Лозівської операції, Сахновщина деякий час розташовувалася у районі боїв. Був наступ на Красноград, звільнена Лозова, і з кінця січня до середини 1942 року територія під контролем радянських військ була на 30—40 кілометрів на схід від Сахновщини, по лінії Балаклія — Лозова.

• Сахновщинський завод продтоварів, ТОВ.
• Сахновщинський елеватор.
• Сахновщинська харчосмакова фабрика.
• Пивоварня (працює з 2018 року)^{[джерело?]}

• Сахновщинська гімназія.[9]
• Школа.
• Сахновщинська центральна районна лікарня.
• Сахновщинський будинок творчості.
• Сахновщинська дитяча музична школа.

З 10 грудня 1930 року (з перервою у 1941—1944) у Сахновщині виходить районна газета, яка у 1930—1963 мала назву «Комунар», а з 2 квітня 1963 називається «Колос»[10].

2011 року голова Сахновщинської районної ради Харківської області Володимир Прядко посів третє місце у складеному НСЖУ списку найбільших ворогів преси в Україні: користуючись тим, що райрада є одним із співзасновників газети «Колос», фактично розпочав процедуру ліквідації юридичної особи — редакції, без рішення одного з співзасновників — трудового колективу[11][12].

будівля колишної синагоги, колишнього відділення зв'язку

• Свято-Покровський храм
• Молитовний будинок (синагога)

• Сахновщинський коровай^{[джерело?]}

• Бутенко Георгій Андрійович (1938—1994) — український юрист
• Вакуленко Володимир Прокопович (1963) — український поет
• Дзядик Владислав Кирилович (1919—1998) — український математик
• Заворотній Олексій Тимофійович (1948) — український актор, драматург, поет, сценарист і кінорежисер, заслужений артист України
• Єрохін Андрій Леонідович (нар. 1966)— український науковець у галузі інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, декан факультету комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки.
• Кунденко Микола Петрович (нар. 1972) — український науковець у галузі електротехнологій, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтегрованих електротехнологій та процесів Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка
• Левицький Олександр Олександрович — заслужений діяч мистецтв України
• Малахова Тетяна — сценарист кіно і телебачення, дитяча поетеса, автор сатиричних монологів для Андрія Данилка (Верка Сердючка), автор вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»
• Муромцева Ольга Георгіївна (Аксьонова) (1938—2008) — український мовознавець
• Остапченко Микола Васильович (1923—1944) — Герой Радянського Союзу (1945)
• Половинко Григорій Григорович — український письменник, журналіст, перекладач, громадський діяч.
• Попудренко Микола Микитович (1906—1943) — один з організаторів партизанського руху в Україні
• Шевченко Тарас Георгійович (1929—2015) — український живописець, художник театру, Заслужений діяч мистецтв України. Проживав у Сахновщині.
• Янко Микола Тимофійович (1912—2011) — український краєзнавець

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

• Облікова картка смт. Сахновщина^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Прогноз погоди в смт. Сахновщина
• Життя українських селян. Сахновщина