Вершик Анатолій Мойсейович

Анатолій Мойсейович Вершик (* 28 грудня 1933, Ленінград, РРФСР) — російський математик, доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Санкт-Петербурзького відділення математичного інституту РАН, президент Санкт-Петербурзького математичного товариства з 1998 по 2008 роки.

Вершик Анатолій Мойсейович
Народився 28 грудня 1933(1933-12-28) (88 років)
Ленінград,РРФСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет[1]
Галузь комбінаторика, алгебра, Лінійне програмування, механіка, теорія ймовірностей, теорія міри і математика
Заклад Санкт-Петербурзьке відділення математичного інституту РАН
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Акілов Гліб Павлович
Аспіранти, докторанти Sergey Fomind, Dmitry Buragod, Nikolai Mnevd, Alexander Barvinokd, Anna Erschlerd, Andrei Aleksandrovich Lodkind[1], Natalia Tsilevichd[1], Wolfgang Temel'td[1], Alexandr Livshicd[1], Sergei V. Kerovd[1], Vadim Adol'fovich Kaimanovichd[1], Vladimir Gershkovicd[1], Piotr Sporyshevd[1], Nikita Sidorovd[1], Victor Arzumaniand[1], Sergei Karpushevd[1], Uri Balded[1], Ol'ga Granichinad[1], Michail Zakharevichd[1], Yuri Yakubovichd[1], Grigorii Pushkarevd[1], Alexander Grigor'evich Kachurovskiid[1], Fedor Petrovd[1], Pavel Pavlovich Nikitind[1] і Alexey Rafailovich Minabutdinovd[1]
Членство Американське математичне товариство і Європейська академія[2]
Нагороди

стипендія Александера фон Гумбольдтаd

Q21660832? (2014)

премія Олександра фон Гумбольдта

член Американського математичного товаристваd

 Вершик Анатолій Мойсейович у Вікісховищі

Біографія

Мати — Люстерник Єва Яківна (1904–1991), відомий сходознавець-індолог, історик російсько-індійських відносин, професор. Батько — Вершик Мойсей Менделевич (1904–1992), викладач політекономії (згодом завідувач кафедри політекономії в Ленінградському інституті інженерів зв'язку).

З 1944 вчився в 222-й школі, яку закінчив в 1951 з медаллю, і вступив на математико-механічний факультет Ленінградського університету, який закінчив з відзнакою в 1956, відмовився від пропозиції вступити до аспірантури і влаштувався на роботу в один з нових обчислювальних центрів, де займався в основному прикладними задачами. Через два роки вступив до аспірантури математико-механічного факультету; науковий керівник — Г. П. Акілов. Був учнем професорів В. А. Рохліна, Л. В. Канторовича, Г. П. Акілова та Д. К. Фаддєєва.

В 1963 захищає кандидатську дисертацію. З 1962 — асистент математико-механічного факультету ЛДУ, з 1966 — доцент, в 1974 захищає докторську дисертацію. В 1985 — професор математико-механічного факультету ЛДУ. В 1992 переходить на роботу в Санкт-Петербурзьке відділення математичного інституту РАН, де очолює лабораторію обчислювальної математики і теорії зображень, зберігаючи одночасно посаду професора ЛДУ; з 2002 — головний науковий співробітник математичного інституту, одночасно — завідувач лабораторією теорії зображень та динамічних систем.

В 2007 — лауреат Премії Гумбольдта.

Політичні погляди

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[3].

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. https://www.ae-info.org/ae/User/Vershik_Anatoly
  3. Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Процитовано 2014-3-16.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.