Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію
Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію (англ. Scene from St. Marc's Life) — стулка з видовженого вівтаря з двох панелей, котрий створив венеціанський художник Паоло Венеціано в середині 14 століття.
![]() | |
англ. Scene from St. Marc's Life | |
---|---|
Творець: | Паоло Венеціано |
Час створення: | 1345 |
Розміри: | бл. 44 х 24 см |
Матеріал: | деревина, темпера |
Жанр: | сакральне мистецтво |
Зберігається: | Венеція, Італія |
Музей: | Музей Марчіано |
Церковна легенда
Собор Святого Марка був побудований для розміщення мощей апостола Марка, які 31 січня 829 року були привезені з Александрії до Венеції. Мощі були привезені венеціанськими купцями Буоно і Рустіко. У 828 році, купці прибувши до Александрії, дізналися, що мусульмани почали руйнувати християнські храми для зведення мечетей і вирішили врятувати мощі святого від плюндрування та привезти їх у своє місто. Щоб перенести реліквію на корабель, купці вдалися до хитрощів. Після перенесення мощей у Венецію, апостол Марк замінив святого Теодора в ролі небесного покровителя Венеції, а символом міста став знак євангеліста — крилатий лев.
Євангеліст Марко хоча й був євреєм, але не писав єврейською мовою, а грецькою. Цей факт підкреслює те, що в християнстві ще з часів проповіді Спасителя всі мови вважаються святими у тій мірі, у якій передають слова Божі і служать для запису святих Писань.
Опис твору
![](../I/Paolo_Veneziano_-_Altarpiece_-_WGA16996.jpg.webp)
Відомостей про майстра Паоло збережено надзвичайно мало. Залишається невідомим рік його народження на роки навчання. Мав суттєві впливи церковного живопису Візантії. Праця у Венеції, однак, позбавила майстра від недолугого контролю і наслідуванню візантійському канону. Формально він наслідує формам візантійського вівтаря, про що свідчить деісус на верхній панелі.
Сміливість майстра і його індивідуальність повністю відбились при створенні стулок нижньої панелі зі сценами житія св. Марка.
Всі кращі риси художньої манери митця відбились на стулці «Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію». У картині доволі органічно поєднані умовності іконопису Візантії (площинність, золоте тло, знаковість — умовне зображення горок, рослин і дерев), умовність колориту (використання чорної фарби при зображенні дерев і рослин, умовне зображення моря тою ж чорною фарбою, тло з платівками справжнього золота) і реальні спостереження (моряк, що управляє вітрилом, деталі побудови вітрильника).
Сміливість відбилася у фрагментарному відтворенні човна, що проходить по вузькій протоці між двома скелями, що було неможливим у візантійському іконопису його часу.
Галерея фрагментів
- Дух святого Марка, що повстав із труни
- Деталі вітрильника
- Скеля з рослинами і деревами
- Щогла човна і вітрила
Джерела
- Triptychon der Heiligen Klara, 1328, Civico Museo Sartorio, Triest
Tod Mariens, 1333, Vicenza, Museo Civico
- Die Heiligen Franziskus und Elisabeth empfehlen der Madonna den Dogen Francesco Dandolo und seine Gemahlin Elisabetta, Lünette über dem Grabmal des Dogen, um 1339, Frarikirche, Venedig
- Pala Feriale für die Pala d'oro in San Marco, 1345, Venedig, zusammen mit seinen Söhnen Luca und Giovanni
- Polyptychon der heiligen Klara, Gallerie dell'Accademia, Venedig