Виграїв
Вигра́їв — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Корсунь-Шевченківській міській громаді. Розташоване за 14 км від центру громади — міста Корсунь-Шевченківський, за 19 км від залізничної станції Корсунь та за 5 км від автошляху Н01. Населення — 664 чоловік (1044 у 1972 році).
село Виграїв | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Черкаський район |
Громада | Корсунь-Шевченківська міська громада |
Рада | Корсунь-Шевченківська міська рада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | ХІІ ст.[1] |
Населення | 614 |
Поштовий індекс | 19416 |
Телефонний код | +380 4735 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′20″ пн. ш. 31°08′25″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
132 м |
Водойми | р.Рось |
Відстань до обласного центру |
66 (фізична) км |
Відстань до районного центру |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Корсунь-Шевченківський |
Карта | |
Виграїв | |
Виграїв | |
Мапа | |
Неподалік Виграєва виявлено поселення трипільської культури, та одне — періоду Київської Русі.
Історія
Село було засноване в ХІІ столітті, а свою сучасну назву отримало на честь перемоги козаків Богдана Хмельницького над військами Речі Посполитою в травні 1648 року. Битва, яка з історії відома як Корсунська закінчилася розгромом польського війська і взяттям в полон двох польських гетьманів. На честь цієї події в селі встановлено обеліск. До цієї битви село звалося Горохова Діброва і було засноване ще задовго до часів визвольної війни з поляками. В селі збереглися рови, які козаки на чолі з Максимом Кривоносом копали, готуючи засідку на шляхетське військо.
327 виграївців брали участь у Другій світовій війні, з них 217 нагороджені орденами і медалями СРСР. В пам'ять про 78 загиблих у боях встановлено монумент Слави.
Станом на 1972 рік в селі працювала восьмирічна школа, де навчалося 172 учні, клуб на 350 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,7 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла, філія зв'язку. В селі працював колгосп ім. Богдана Хмельницького, що мав в користуванні 2,1 тисяч га землі, у тому числі 1,3 тисячі га орної. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво.
Виграїв — дуже цікавий природний об'єкт (ставки, ліс, річка Рось) і підходить для відпочинку в літній період (рибалка, піші походи, прогулянки на велосипедах і човнах).
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Виграїв (приписне с.* Нехворощ) Київського воєв., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vyhr_001.xml
Охорона природи
Поряд з селом розміщений заказник «Виграївський» (площа 3521,8756 га, створений рішенням Черкаської обласної ради від 22.05.1990 р. № 95) і заповідні урочища «Різаний Яр» (площа 233 га, створене рішенням Виконкому Черкаської обласної ради від 19.03.1976 року № 117) та «Горіхова діброва» (площа 3,8 га, статус отриманий у 2000 році).