Вигурівщина-Троєщина
Вигу́рівщина-Троє́щина, також Виґу́рівщина-Троє́щина[1][2] (у 1982–1987 роках — Троєщина[3]) — житловий масив у Деснянському районі міста Києва, побудований на місці села Вигурівщина і прилеглих до нього луках. Із заходу межує з селом Троєщина, південною межею є проспект Романа Шухевича та перехрестя вулиць Братиславської та Крайньої, зі сходу — промислова зона, в якій розташовані Банкнотно-монетний двір Національного банку України (БМД НБУ), Київська теплоелектроцентраль № 6 та інші підприємства, з півночі — поле, за яким знаходиться село Погреби.
Вигурівщина-Троєщина Київ |
||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
50°30′50″ пн. ш. 30°36′34″ сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Район | Деснянський | |||||
Адмінодиниця | Київ | |||||
Площа | 3265 га | |||||
Населення | бл. 280 000 | |||||
Головні вулиці | див. тут | |||||
Підприємства | Київська ТЕЦ № 6, БМД НБУ | |||||
Транспорт | ||||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
Карта | ||||||
Вигурівщина-Троєщина Вигурівщина-Троєщина (Київ) | ||||||
Вигурівщина-Троєщина у Вікісховищі |
Історія
Генеральний план житлового масиву Троєщина розробили архітектори Юрій Паскевич, Григорій Слуцький, Є. В. Фролов, Микола Дьомін, Валентин Єжов та інші; у розробці окремих мікрорайонів і житлових груп брали участь архітектори Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Всеволод Суворов та інші.
У лютому 1981 року була розпочата інженерна підготовка — гідронамив та спорудження першої черги масиву. Першим було споруджено 5-й мікрорайон, перші будинки заселені в липні 1983 року. Далі було споруджено 6-й, 7-й, 8-й, 1-й, 3-й та 2-й мікрорайони. У 1987 році було розпочато спорудження другої черги масиву — 11-й, 9-й, 14-й та 13-й мікрорайони. У 1991 році було розпочато спорудження третьої черги масиву — 22-й, 21-й, 23-й, 26-й, 24-й мікрорайони. У 1982–1987 роках масив мав назву Троєщина, сучасна назва — з 1987 року. У 1997 році на вулиці Кірова освячено Свято-Троїцький собор. Масив займає площу 3265 га і розрахований на 280 000 жителів.
В ході російсько-української війни квартали Троєщини зазнавали обстрілів з боку російського агресора. Так, 27 лютого снаряд вибухнув поблизу багатоповерхівки на вул. Лаврухіна, в результаті чого згоріло 7 припаркованих у дворі автівок, пошкоджено вікна будівлі[4].
Зображення
- Святотроїцька церква
- Веселка над житловим масивом
- Панорама Троєщини з правого берега Дніпра
- Обеліск «захисникам вітчизни до 60-річчя перемоги»
- Пам'ятник до 20-річчя Чорнобильської катастрофи
- Житлові будинки по вул. Ніколаєва
- Деснянська райдержадміністрація
- Троєщина з висоти пташиного лету
Постаті
- Наконечний Іван Максимович (1931—2014) — активіст Євромайдану, найстарший загиблий Небесної сотні, Герой України, Офіцер ВМС СРСР.
Див. також
Примітки
- Новини -. kyivavtodor.kyivcity.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2019.
- Комарова, Анжеліка. На Троєщині — революційні настрої. Газета «День» (українською).
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17 лютого 1987 року № 156 «Про найменування нових житлових масивів у м. Києві» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1987. — № 5. — С. 4. Архівовано з першоджерела 22 жовтня 2013.
- espreso.tv https://espreso.tv/u-kievi-vorog-obstrilyav-zhitloviy-masiv-troeshchina Пропущений або порожній
|title=
(довідка). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
Посилання
- Рибаков М. О. Вигурівщина-Троєщина — околиця Києва // Український історичний журнал. — 1990. — № 4 (349). — квітень. — C. 55–63.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 267, 268, 283. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 97, 621. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.