Гімнокаліціум голий

Колючки Gymnocalycium denudatum нагадують павучків

Ілюстрація Gymnocalycium denudatum у виданні К. Шумана, М. Гюрке і Ф. Фаупеля «Blühende Kakteen» (укр. «Квітучі кактуси»)

Квітка Gymnocalycium denudatum

Квітка гібридної форми Gymnocalycium denudatum

Видова назва цього гімнокаліціума походить від лат. nudus — оголений, голий[3], що відноситься до голої чашечки рослини[4].

Місцева назва «катус-павук» (spider cactus)[5] вказує на характерний вигляд колючок, які нагадують павучків.

Рослини поодинокі від приплюснуто-кулястих до кулястих, глянцево-зелені, 2-3 см заввишки (за Боргом 5-10 см), 6-8 см в діаметрі (за Боргом 15 см).

Ребер 5-8, плоскі, широкі зі слабко вираженими горбками.

Ареоли небагаточислені, округлі, злегка опушені, розташовані на відстані 1-2 см одна від однієї.

Колючок 3-5, білувато-жовті, вигнуті до стебла, іноді притиснуті до нього, 1-1,5 см завдовжки.

Квіти, чисто-білі, до 5 см завдовжки і 7 см в діаметрі, квіткова трубка тонка. Зовнішні пелюстки, тупі, зелені, з білою окантовкою, середні — білі або рожеві, з зеленуватою центральною смугою, внутрішні пелюстки — білі, загострені, з зубчастим краєм. Тичинки — білі, трубчасті; рильце маточки розділене на 6-8 блідо-жовтих сегментів.

Плоди довгасті, зелені.

Цей вид зустрічається в Бразилії (штат Ріо-Гранде-ду-Сул), північному Уругваї (Мело) і, ймовірно, в Парагваї. В Аргентині було зареєстровано у провінції Місьйонес (Апостолес і, ймовірно, в Санта-Ана).

Виростає на кам'янистих відслоненнях на пасовищах пампи на висоті від 100 до 250 м над рівнем моря.

Gymnocalycium denudatum є надзвичайно мінливим видом. Виділяють декілька підвидів і варитетів цього гімнокаліціума. Деякі з них:

• Gymnocalycium denudatum var. Bruennowii Haage — форма з 12 ребрами.
• Gymnocalycium denudatum var. paraguayense Haage — має випукліші ребра.
• Gymnocalycium denudatum var. roseiflorum Hildm. — внутрішні пелюстки — рожеві.

В колекціях є популярним також гібрид Gymnocalycium denudatum cv. Jan Suba, названий на честь померлого чеського кактусівника Яна Шуби, який успішно створив цей культивар. Після численних спроб перехресного запилення Gymnocalycium denudatum з Gymnocalycium baldianum, він врешті-решт отримав рослину, яка має типовий зовнішній вигляд гімнокаліціума голого і цвіте красивими червоними квітками, притаманими гімнокаліціуму Бальда. Цей гібрид в більшості випадків є автофертильним і дає дуже одноманітні сіянці.

Існують також різні природні гібриди з Gymnocalycium multiflorum.

Гімнокаліціум голий входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — під загрозою вимирання. Цей вид тпкож занесено до списку зникаючих видів в Ріо-Гранде-ду-Сул, Бразилія.

Gymnocalycium denudatum має порівняно широкий ареал, однак популяції неухильно скорочуються. За оцінками, скорочення чисельності рослин в Бразилії та Уругваї протягом останніх 30 років (час життя генерації — 10 років) досягло 60 %.

Основними загрозами цього виду є випас худоби та витоптування худобою, сільське господарство, лісове господарство евкаліпта, інвазивні трави і пожежі. Цей кактус також збирають як декоративну рослину.

На природоохоронних територіях цей вид не присутній.

Gymnocalycium denudatum і споріднені йому види ростуть в трав'янистій пампі субтропічної зони, тому влітку надають перевагу радше напівтіні, ніж палючому сонцю.

У період вегетації потрібен рясний полив і родючий ґрунт.

Щоб запобігти зморщуванню протягом зимового періоду спокою, рекомендується не залишати рослини абсолютно сухими.

Найкраща зимова температура — близько 10 °C.

• Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 p. 352 (англ.)
• Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon — Milborne Port: DH Books, 2006. (англ.)
• J. Borg. «CACTI a gardener's handbook for their identification and Cultivation» — London, Reprinted — 1956 (англ.)
• Pilbeam, John. Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 63-64 (англ.)
• Gerhardt Frank. Genus Gymnocalycium/ Cact. Succ. Y. (U.S.) 5, 215—218, 1976
• Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. Стр. 108 (рос.)

• Taschenb. Cactusliebhaber 2:124. 1844 (L. K. G. Pfeiffer & C. F. Otto, Abbild. Beschr. Cact. 2: sub t. 1, in adnot. 1845)
• Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1-3): I-XCVI, 1-3348. (ісп.)
• Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)

• Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
• SucculentCity: Gymnocalycium Page (англ.)
• The genus Gymnocalycium: Genus & Species information (англ.)
• Gymnocalycium denudatum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Gymnocalycium denudatum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Gymnocalycium denudatum на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
• Taylor, N.; Santos, M. R.; Larocca, J.; Zappi, D. Cactaceae in Lista de Espécies da Flora do Brasil. Jardim Botânico do Rio de Janeiro.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (англ.)
• Cactus Home Page from Japan by Takashi Shimada (англ.)
• Gymnocalycium denudatum на сайті Cactiguide (англ.)
• База даних по роду Gymnocalycium (рос.)
• Gymnocalycium denudatum // Московский клуб любителей кактусов (рос.)
• Gymnocalycium denudatum на сайті «Gymnocalycium.org» (пол.)
• Gymnocalycium denudatum // Официальный сайт российской группы по изучению рода Gymnocalycium (рос.)