Винокуров Олександр Миколайович (міністр)
Олександр Миколайович Винокуров (міністр) (* 28 липня 1869, Катеринослав — † 9 листопада 1944, Москва) — радянський діяч, лікар. Один з організаторів Голодомору в Україні 1932—1933[1]. Злочинець[джерело?].
| Винокуров Олександр Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 липня 1869 Катеринослав |
| Помер |
9 листопада 1944 (75 років) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і Медичний факультет Московського університетуd |
| Членство | Центральний виконавчий комітет СРСР і Всеросійський центральний виконавчий комітет |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС |
Життєпис
Походить з родини службовця. Лікар, з родини дворян. 1888 року закінчив Катеринославську гімназію. 1894 році закінчив навчання в Московському університеті, медичний факультет.
Ще з студентських років брав участь у роботі революційних гуртків, 1890 року брав участь у студентських заворушеннях, був висланий із Москви.
Початком 1892 року був організатором та учасником одного з перших гуртків марксистської інтелігенції в Москві — разом з Михайлом Мандельштамом та Сергієм Міцкевичем.
1893 року вступив до РСДРП. Того ж року стає співзасновником першої соціал-демократичної організації в Москві — разом, зокрема, з Мартином Мандельштамом-Лядовим. Писав революційні прокламації.
Після викриття організації у 1895—1902 роках перебував в ув'язненні та на засланні в Сибірі — Ілімськ, Іркутська губернія.
По поверненні із заслання перебував під наглядом поліції в Кременчуці Полтавської губернії і містечку Кормі Рогачовського повіту Могильовської губернії.
З 1905 року жив у Катеринославі, брав участь у революційній соціал-демократичній роботі.
1908 року переїздить до Петербурга, працював у редакційній колегії журналу «Вопросы страхования», співробітничав у газеті «Правда», дописував щодо питань страхування, охорони праці та санітарного стану промислових підприємств.
Восени 1916 року за доносом заарештований, звільнений на початку 1917.
З 1917 року — депутат, починаючи жовтнем 1917 — голова Петроградської міської думи.
Після Жовтневого перевороту — член колегії Народного комісаріату праці РСФРР по відділу страхування, також голова Ради лікарських колегій.
Протягом 1918—1921 років — народний комісар соціального забезпечення РСФРР (з перервами).
У лютому — квітні 1919 року — народний комісар охорони здров'я УСРР.
В 1921—1924 роках — член Комісії по боротьбі з голодом.
З 1924 року був головою Верховного суду СРСР — до 1938.
1938 року звільнений з посади голови Верховного суду СРСР та призначений начальником відділу санітарної освіти Народного комісаріату охорони здоров'я СРСР.
Джерела
- Винокуров[недоступне посилання з червня 2019]
- Винокуров Олександр[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Винокуров Олександр Миколайович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.