Високе (Високівська сільська громада)

Високе село в Україні, центр Високівської сільської територіальної громади Черняхівського району Житомирської області. Населення становить 1206 осіб.

село Високе
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Високівська сільська громада
Облікова картка с. Високе 
Основні дані
Засноване 1615
Населення 1206
Площа 0,502 км²
Густота населення 2402,39 осіб/км²
Поштовий індекс 12341
Телефонний код +380 4134
Географічні дані
Географічні координати 50°24′24″ пн. ш. 28°48′06″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Чеська, 46, с. Високе, Черняхівський р-н, Житомирська обл., 12341
Карта
Високе
Високе
Мапа

 Високе у Вікісховищі

Географія

Село Високе розташоване за 35 кілометрів на північний схід від міста Житомира в поліській зоні області. Місцевість села рівнинна, з невеликими височинами та болотами. Ґрунти підзолисті, місцями чорноземи. На північно-західній околиці села починається річка Мика, ліва притока Тетерева[1].

Історія

Село Високе — центр сільської громади (до 1950 року — два села: Високо-Українське та Високо-Чеське). Дворів 598, населення до 2 тис. чоловік.

Неподалік села Високого виявлено поховання доби міді та поселення доби міді і трипільської культури. Це говорить про те, що на цій території жили люди в сиву давнину. Крім того на полях Високого знайдені речі кам'яної доби.

У документах село відоме з 1584 року. До реформи 1861 року землі села та його жителі-кріпаки належали польським магнатам Підгородинським та Страшевським. В 1870 році частина їх земель була закуплена чехами, і було утворене чеське поселення Високо-Чеське і Чуранда (хутір Виногради). В 1861 році на кошти прихожан була побудована церква (православна) в ім'я Святої Трійці, яка стоїть досі.

В 1888 році в селі було відкрите однокласне сільське училище, де два вчителя навчали 42 учні, з них 25 хлопчиків і 17 дівчаток.

До революції в селі працював пивзавод, цегельний завод, млин-паровик.

З початком радянської окупації бідняки села організувались в комнезам, першим головою якого був Дмитро Іванович Ноник. В 1932 році в селах було завершено примусову колективізацію і створено два колгоспи: в селі Високо-Українське — «Ім. 1 Травня» і в с. Високо-Чеському — «Ім. Димитрова». Перший голова колгоспу «Ім. 1 Травня» — Селівестр Корнійович Буката, 1901 року народження, безпартійний.

У період Другої світової війни 230 жителів с. Високого брали участь у війні. З них 170 загинули, 91 були нагороджені бойовими орденами і медалями. На честь загиблих односельців споруджено обеліск Слави. На 4-х братських могилах воїнів-визволителів, в одній з яких похований Герой Радянського Союзу Плакидін Дмитро Іванович, встановлено пам'ятники.

В 1946 році сільські ради і колгоспи були об'єднані, залишилось одне село — Високе, а колгосп — «Ім. 1 травня». У вісімдесяті рокі двадцятого століття між селами Високе і Осники був побудований цілий комплекс по відгодівлі 12 тисяч свиней щорічно. У рослинництві напрям господарства льонарсько-картоплярський з розвинутим хмелярством. Колгосп мав 2474 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2053 га орної, 5 виробничих і одну тракторну бригаду, ферму великої рогатої худоби (ВРХ) і свинокомплекс. З допоміжних підприємств колгосп мав млин, пункт по виробництву трав'яної борошна, пилораму, хмелесушку, комплекс по обриванню хмелю, майстерню по ремонту техніки.

На території села в 1980-х роках працювала середня школа, у який навчалися 400 учнів, їх вчило 32 вчителі, сільський будинок культури на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 13621 книга, дільнична лікарня на 35 ліжок, у якій працювало 3 лікарі, аптека, пологовий будинок, поштове відділення, ощадна каса, шість сільських магазинів, їдальня, дві майстерні побутового обслуговування, дитячі ясла-садок на 120 місць (дитячий комбінат).

У 1924—54 роках адміністративний центр Високівської чеської національної сільської ради Черняхівського району[2].

До 6 серпня 2015 року адміністративний центр Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області[3].

Відомі люди

  • Галагуз Петро Федорович — заслужений будівельник Російської Федерації, Володимир Олексійович Кравчук — лауреат державної премії Російської Федерації.
  • Надія Григорівна Заглада — передовик сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.
  • Пономаренко Анатолій Тихонович  — доктор хімічних наук, професор, дійсний член Академії інженерних наук ім. О. М. Прохорова.

Галерея

Див. також

Примітки

Література

  • Висо́ке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.656

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.