Високі технології
Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) — найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.
Історія поняття
Термін «високі технології» перебуває у вжитку, починаючи з кінця 60-х років, коли його почав використовувати журналіст Роберт Мец в своїй авторській колонці в газеті “New York Times”[1][2] .
Галузі високих технологій
Згідно з визначенням департаменту торгівлі США, галузі, в яких співвідношення витрат на НДДКР та обсягів збуту перевищує більше ніж в два рази середньостатистичні показники, класифікуються як високотехнологічні[3][4]. Визначення високотехнологічних галузей Організацією економічного співробітництва та розвитку (англ. OECD) враховує три складові – частку витрат на НДДКР у витратах підприємств галузі, частку високотехнологічної комплектації у складі виробів та частку персоналу НДДКР у складі підприємств [5]. Серед таких галузей:
Високотехнологічне суспільство
Впровадження технологічних інновацій є важливим фактором успішного економічного розвитку країн. Високі технології дозволяють підвищувати продуктивність праці, забезпечувати лідерство на ринку, зменшувати собівартість виробництва. Відповідно, випереджаючий розвиток технологій дозволяє країнам за рахунок перелічених факторів забезпечувати високий рівень ВВП на душу населення. Це підтверджується досвідом провідних країн світу, таких як США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, де наука та інновації розглядаються як базова рушійна сила економічного зростання[6]. Перелічені країни прийнято вважати високотехнологічними суспільствами, оскільки для них характерною є порівняно більш високою питома вага розробки, виробництва та використання високотехнологічних товарів та техніки. Це досягається за рахунок того, що ці країни створили ряд ключових переваг в своїх національних науково-дослідних та інноваційних системах, де ключову роль відіграють підприємницька діяльність та державно-приватне партнерство[7].
Високотехнологічне підприємництво
Стан технологічного розвитку країн в значній мірі визначається рівнем поширеності там високотехнологічного підприємництва[8][9]. Високотехнологічний підприємець - талановита, освічена людину, яка, натрапивши на цінну наукову ідею, перетворює її на сутність свого бізнесу та працевлаштування[10]. Однією з популярних сучасних форм високотехнологічного підприємництва є створення стартапів.
Високотехнологічне промислове підприємство
Високотехнологічне промислове підприємство — це підприємство, що виробляє високотехнологічну продукцію, а також здійснює розробку, розвиток і виведення на ринок нових продуктів та/чи інноваційних виробничих процесів шляхом систематичного використання наукових та технічних знань[11]. Високотехнологічне промислове підприємство визначається за такими основними критеріями:
- наявність у структурі виробництва великої частки високотехнологічної продукції, конкурентоспроможної на міжнародному ринку;
- висока додана вартість та висока продуктивність праці;
- випуск нових видів продукції та/чи нових виробничих процесів;
- використання значною мірою проміжної високотехнологічної продукції для виробництва кінцевої продукції (мають високу частку закупок високотехнологічних товарів для потреб власного виробництва);
- застосування високотехнологічних методів виробництва та високотехнологічних процесів;
- наявність у штаті значної частки працівників технологоорієнтованих професій;
- здійснення значних капіталовкладень у внутрішні та зовнішні дослідження і розробки (НДДКР);
- здійснення значних обсягів інвестицій на техніко-технологічне переозброєння.
Управління високотехнологічними підприємствами
До особливостей управління високотехнологічними підприємствами відносять такі:
- швидкі та непередбачувані зміни ринків та технологій;
- необхідність використання форсайту та технологічного прогнозування;
- підвищені фінансові ризики;
- невизначеність творчого процесу;
- складність оцінки вартості бізнесу;
- застосування Agile-менеджменту;
- впровадження технологічного менеджменту;
- застосування принципів організацій, що навчаються;
- поширеність адаптивних структур.
Див. також
- Автоматизація виробництва
- Бізнес-ангел
- Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України
- Економіка знань
- Інтелектуальний капітал
- Знання
- Інновації
- Інноваційний бізнес-інкубатор
- Інноваційний процес
- Інноваційні технології
- Кластер (економіка)
- Кремнієва долина
- Науково-виробниче об'єднання
- НДДКР
- Науково-технічний прогрес
- Науково-технічна революція
- Нові технології
- Ринковий тренд
- Співробітництво України і ЄС у галузі науки і технологій
- Сценарії геополітичного розвитку України
- Список перспективних технологій
- Трансфер технологій
- Технопарк
- Форсайт (прогнозування)
- Четверта промислова революція
Джерела і посилання
- ВИСОКА ТЕХНОЛОГІЯ //Фармацевтична енциклопедія
- ПІДПРИЄМНИЦТВО ЕЛЕКТРОННЕ //Фармацевтична енциклопедія
- Український інформаційний Hi-Tech портал
Саліхова О. Високі технології - проблеми їх інтерпретації, класифікації та квантифікації в Україні
Примітки
- Metz R. Market Place: Collins Versus The Middle Man // The New York Times. - April 24, 1969. - с. 64.
- Metz R. Market Place: Keeping an Eye On Big Trends // The New York Times. - November 4, 1969. - с. 64.
- Shanklin W. L., Ryans J. K. Marketing high technology. - Mass.: Lexington Books, 1984. - xix, 216 c.
- John G., Weiss A., Dutta S. Marketing in Technology-Intensive Markets: Toward a Conceptual Framework // Journal of Marketing. - Volume 63, no. Special. - 1999. - C. 78-91.
- Hatzichronoglou T. Revision of the High-Technology Sector and Product Classification [Електронний ресурс]: Сайт OECD library / T. Hatzichronoglou // OECD Science, Technology and Industry Working Papers. – Paris: OECD Publishing, 1997. – 1997/2. – 26 с.
- Геєць В. М., Семиноженко В. П. Інноваційні перспективи України. – Харків: Константа, 2006. – 272 c.
- Данько Т.В. Розвиток високотехнологічного підприємництва в країнах ЄС // Вісник НТУ "ХПІ". - 2012. - №12. - С.71-77.
- Ray O. High-technology entrepreneurship. – Paris: Recherche, 2012. – 208 c.
- Bernasconi M., Harris S., Moensted M. High-tech entrepreneurship: managing innovation, variety and uncertainty. – Routledge, 2006. – 294 с.
- Braguinsky S., Klepper S., Ohyama, A. High-Tech Entrepreneurship [Електронний ресурс]: Сайт Social Science Research Network. – 2011. – 38 с.
- Методика ідентифікації українських високотехнологічних промислових підприємств // Затверджено наказом Мінпромполітики України. - 08.02.2008. - № 80.