Витанович Ілля

Народився в Бурштині 9 серпня 1899 року у малоземельній родині. Після закінчення школи у своєму місті, продовжує навчання в Рогатинській гімназії товариства «Рідна школа». Був активним учасником товариства «Молода Січ», стрілецьких курсів. Згодом навчається у Львові.

У січні 1917 року Витановича призвано до австрійської армії і відправлено на Східний фронт. Восени 1918 року через тяжку хворобу повертається до Львова, де приєднується до УГА у обороні Львова від польських військ. Згодом, незважаючи на тиф, разом із стрільцями увесь час перебуває на фронті.

Вчився в Українському таємному університеті, 1923 року вступив до Львівського університету. 1930 року захистив докторську дисертацію, однак у державних закладах його як українця до праці не допускали. Все ж він розгорнув надзвичайно активну педагогічну і наукову роботу, яку поєднував з діяльністю у сфері української кооперації.

Опублікував статті про братів Симиренків, працю про Володимира Навроцького, статті про Василя Нагірного, громадських діячів Євгена Олесницького, Остапа Луцького, Андрія Жука. Написав «Кооперативні праці і господарські можливості», «Кооперація на межі поступу і традицій», «На порозі новітнього українства». Був відомим у Львові громадським діячем, просвітянином, брав участь у роботі багатьох громадських організацій, виступав з доповідями на соціально-політичні та економічно-політичні теми.

1938 року його було призначено директором кооперативного ліцею.

Виїхав зі Львова 1939, перебував у Кракові до 1941. 1944 року Витановичу довелося емігрувати, до 1949 проживає в Німеччині — професор модерної історії УВУ, історії народного господарства, кооперації й історії соціально-економічних ідей Українського Технічно-господарського інституту та Української Високої Економічної Школи у Гегенбурзі та Мюнхені.

З 1949 року — у США, пише нариси, присвячені Костю Паньківському. У Нью-Йорку написані праці «Історія українського кооперативного руху» (1964), «Уваги до методології й історіографії М. Грушевського» (1966), «Аграрна політика українських урядів 1917—1920» (1968).

За своє життя написав близько 2800 наукових праць з історії та теорії кооперативного руху в Україні. Ілля Витанович був одним із засновників Українського історичного товариства, один із авторів десятитомної Енциклопедії українознавства.

Дружина — Дарія Наталія Гриневичівна, донька Катрі Гриневичевої[1].

Помер 30 грудня 1973 в Нью-Йорку.

• Витанович І. Історія українського кооперативного руху. — Нью-Йорк, 1964.
• Витанович І. Ревізійний Союз Українських Кооператив // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. — Т. 7. — 2476—2478.

• Горинь В. Витанович Ілля // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 456. — ISBN 966-02-3354-X.
• Марочко В. Витанович Ілля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 514. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

• Витанович Ілля.
• Галицьке слово.