Витегра

Витегра (рос. Вытегра) місто1773) Росії, адміністративний центр Витегорського району Вологодської області.

Витегра
рос. Вытегра
Храм Стрітення Господнього (1869-1873)
Flag of Vytegrad Герб

Координати 61°00′ пн. ш. 36°27′ сх. д.

Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Q27554194?[1]
Перша згадка 1496
Площа 16 км²
Висота центру 50 м
Населення 10 324 осіб (1 січня 2018)[2]
Телефонний код 81746
Поштовий індекс 162900
GeoNames 469960
Витегра
Витегра (Росія)

Місто розташоване на річці Витегра, (пристань за 15 км від Онезького озера), на Волго-Балтійському водному шляху, за 150 км від залізничної станції Подпорож'є, за 337 км на північний захід від Вологди. Через місто проходить федеральна автодорога А119 «Вологда Медвеж'єгорськ»

Населення

Населення — 10 232 особи (2017 рік).

Чисельність населення
1825 1897 1913 1923 1939 1959 1970 1989 2000 2010 2017
2130 4502 5900 4472 7393 11340 11729 12905 12200 10491 10232

Історія

Перша письмова згадка про Витегорський погост на торговому шляху Великий Новгород Шексна відноситься до 1496 року.

На карті Московії 1706 року (Carte de Moscovie /// Andre Artemonde de Matueoe) вже є згадка про 'Vitzgora ou Vitegra', що стоїть на річці Витегра (R. de Vitegra).

З 1710 року, після побудови Вянгінської пристані на місці впадання в Витегру річки Вянгі (карельське vengi «струмок або невелика річка, що з'єднує два озера або дві протоки», «бухта»), яка стала відома як село Вянгі. Через пристань проходив торговий тракт з Архангельська до Санкт-Петербургу. 1715 року була побудована державна корабельня, що діяла до 1847 року.

1773 року указом Катерини II селище перетворено на місто Витегра за значнішою (приймаючою) річкою Витегра. Етимологія гидронима Витегра не встановлена, але формат -егра дозволяє віднести його до числа древніх угро-фінських назв, характерних для півночі європейської частини Росії.

1776 року Витегра стала адміністративним центром Витегорського повіту Олонецької області Новгородського намісництва.

З 1784 до 1922 року Витегра з повітом входила до складу Олонецької губернії. У XIX столітті неодноразово піднімалося питання про перенесення в Витегру з Петрозаводська центру Олонецької губернії[3].

Пожвавлення економічного та культурного життя в першій половині XIX ст. пов'язане з відкриттям 1810 року Маріїнського каналу Маріїнської водної системи з системою шлюзів. У місті перебувало Правління Витегорського округу шляхів сполучення.

1875 року була відкрита Витегорська вчительська семінарія.

Культура

Музеї

  • Краєзнавчий музей
  • Музей «Підводний човен Б-440»
  • Будинок-музей поета М. О. Клюєва
  • Музей «Водні шляхи Півночі»

Клімат

Клімат Витегри
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 5,6 6,3 13,4 24,8 30,5 32,3 35,7 35,6 28,3 19,9 12,1 8,4 35,7
Середня температура, °C −9,8 −9,5 −3,6 3,1 9,6 14,5 17,5 14,9 9,8 4,2 −2,9 −7,3 3,4
Абсолютний мінімум, °C −49,4 −43,7 −37 −26,3 −7,6 −4,5 0,8 −2 −7,4 −21,2 −33,1 −45,9 −49,4
Норма опадів, мм 42 32 33 30 49 66 88 86 66 76 65 55 688
Джерело: meteo-ru, Thermo.Karelia

Галерея

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.