Карельська мова

Каре́льська мо́ва (karjalan kieli) — мова карелів, одна з угро-фінських (фінно-угорських) мов. Кількість носіїв — бл. 100 тис. осіб, в тому числі в Росії — 53 тис. осіб (за даними перепису 2002 року), в тому числі в Карелії — 35 тис. осіб.

Карельська мова
karjalan kieli
Поширена в	Росія,  Фінляндія
Регіон	Карелія історичні Східна Карелія (тепер Росія) Західна Карелія (тепер Фінляндія) Саволакс (Північна Карелія) і Південна Карелія (тепер частково Росія і Фінляндія)
Носії	бл. 100 тис. осіб
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Уральська сім'я Фіно-угорські мови Фіно-саамська група Балтійсько-фінська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Республіка Карелія
Регулює	Карельське відділення РАН
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	krl
ISO 639-3	krl
SIL	krl

Табличка на будинку в Петрозаводську з написом вулиці російською та карельською мовами

За підрахунками компанії Google до 2100 року мова може щезнути, адже використовується паралельно з російською і більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають в школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевості[1].

Має три діалекти:

• власне карельський — найближчий до фінської мови
• ліввіковський — поєднує головні риси власне карельського діалекту та низку особливостей вепської мови
• людіковський — має сильно виражені риси вепської мови

Крім згаданих, існує тверський (tiverin karielan kieli) діалект мови, поширений поміж тверських карелів та за своїми особливостями найближчий до архаїчної власне карельської мови ще до того, як вона зазнала сильного впливу вепської мови. Особливістю діалектів карельської мови є те, що вони значно відрізняються за структурою, лексикою, фонетикою та морфологією, мають різні абетки. Деякі європейські лінгвісти схильні вважати ці діалекти окремими мовами, тим більше, що вони самі вже мають (або мали) окремі субдіалекти (говірки).

Відмінності в побудові й лексиці карельських діалектів можна прослідкувати на таких прикладах перекладу віршів Святого Письма:

• ліввіковський: Kolme vuottu Iisus käveli Juudies da Galileis.
• тиверський (тверський): Kolme vuotta Iisus käveli Iudeissa da Galilejašša.
• власне карельський: Kolmen vuuvven aijan Isussa kulki Juudiessa ta Galilejassa.

Три роки Ісус ходив Іудеєю та Галилеєю

• ліввіковський: Händü kuundelemah kerävüttih suuret joukot rahvastu,
• тиверський (тверський): Rahvašta keräüdü šuurie arteliloida händä kuundelemah,
• власне карельський: Rahvasta keräyty suuria joukkoja häntä kuuntelomah,

Багато народу зійшлося, щоб послухати його

• ліввіковський: ku Iisusan sanois oli kummeksittavu vägi.
• тиверський (тверський): žentän kun Iisusan paginoilla oli šuuri vägi.
• власне карельський: sentäh kun Isussan pakinoilla oli suuri väki.

Оскільки слово Ісуса мало велику силу

• ліввіковський: Erähän kuulužan paginan Iisus pidi mäil.
• тиверський (тверський): Ühen kuulovan paginan hiän pidi goralla.
• власне карельський: Erähän kuulusan pakinan Isussa piti vuaralla.

Ісус мовив знамениту проповідь на горі

• ліввіковський: Sentäh tädä paginua sanotah Mägipaginakse.
• тиверський (тверський): Žentän šidä šanotah gorašanakši.
• власне карельський: Sentäh sitä kučutah vuarapakinaksi.

Тому її назвали Нагорною проповіддю

• ліввіковський: Iisus algoi Mägipaginan nenga:
• тиверський (тверський): Iisus näin alotti gorašanan:
• власне карельський: Näin Isussa alko vuarapakinan:

Так Ісус почав Нагорну проповідь:

• ліввіковський: Ozakkahat ollah omassah hengel köühät: heijän on taivahan valdukundu.
• тиверський (тверський): Ožakkahat ollah hengissäh keühät: hiän oma on taivašvaldakunda.
• власне карельський: Osakkahat ollah henkessäh köyhät: heijän on taivahien valtakunta.

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне

• ліввіковський: Rahvahien opastajes Iisus saneli arbavuspaginoi.
• тиверський (тверський): Opaštuas's'a inehmizie Iisus šaneli äijän arvautuššanoilla.
• власне карельський: Opastuassah ihmisie Isussa pakasi äijän peittosanoilla.

Повчаючи людей, Ісус говорив притчі

• ліввіковський: Niilöis häi saneli Jumalah da ilmanigäzeh elokseh näh.
• тиверський (тверський): Näin hiän pagizi Jumalah näh da iinigäzeštä elännäštä.
• власне карельський: Näin hiän pakasi Jumalasta ta ijänkaikkisesta elämästä.

Так він говорив про Бога і про життя вічне

Із наведених прикладів помітно, що носії трьох діалектів можуть розуміти одне одного.