Вищеольчедаїв

Вищеольчедаї́в село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 2236 осіб.

село Вищеольчедаїв
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Могилів-Подільський район
Рада Мурованокуриловецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1324[1]
Населення 2236
Площа 3,474 км²
Густота населення 643,64 осіб/км²
Поштовий індекс 23432
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°43′25″ пн. ш. 27°41′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми Лядова
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Котюжани
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 23432, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Вищеольчедаїв, вул. Соборна, 54
Карта
Вищеольчедаїв
Вищеольчедаїв
Мапа

 Вищеольчедаїв у Вікісховищі

Будівля цукроварного заводу

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади [2]

Географія

Село розташоване за 21 км від районного центру та за 10 км від залізничної станції Котюжани. Через село протікає річка Лядова.

Історія

У селі збереглися залишки трипільського поселення та скіфське городище (VII—VI ст. до н. е.)

Перша відома згадка про село належить до 1431 року. У XVI — на початку XVII ст. Ольчедаїв належав відомій магнатській родині Язловецьких гербу Абданк. Після вигасання цього роду по чоловічій лінії внаслідок бездітної смерті подільського воєводи Героніма Язловецького (1570—1607) маєтності роду були поділені 1616 р. — й Ольчедаїв потрапляє до подільської гілки родини Чурилів гербу Корчак, у другій половині XVII ст. як посаг переходить у власність родини Дзєржків (Dzierżek), де і знаходився близько двох століть.

З 1793 внаслідок анексії село перебувало у складі Російської імперії. З 1795 року с. Висший Ольчедаїв Могилівського повіту Подільської губернії (на карті Генерального штабу VІІІ.1917 року (М 1:84 000) село зафіксовано, як «Высшій Ольчедаевъ».)

У останній третині XIX ст. маєтки Дзєржків були продані за борги з публічних торгів.

У другій половині XIX ст. в селі було побудовано цукровий завод, а на протилежному березі мальовничої і стрімкої річки Лядова — садибу власника заводу Когана.

У 1941—1944 рр. в селі розташовувався табір для євреїв з Бессарабії та Буковини. На 1 вересня 1943 року в таборі утримувалось 24 єврея.

У селі збереглися споруди цукроварного заводу, а також садиба його власника — Нафтула Коган.

Садиба цукрозаводчика Нафтана Когана

Житловий будинок родини цукрозаводчика знаходився серед пейзажного парку, на підвищеному березі річки. У радянський період у садибі був дитячий садок.

Збережені інтер'єри залів — одні з найкращих на Вінниччині: покої — в мавритансько-єврейських мотивах, в українському еклектичному стилі.

Рішенням виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 14.02.1991 р. пам'ятка «Особняк цукрозаводчика» по вулиці Ковальського, 32 була взята на державний облік, як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 137-М).

До 2011 року тут містився дитячий садок, проте трапилось займання горища. Пожежу швидко загасили, проте садок відновлено не було.

Директор дитсадка намагається врятувати пам'ятку, однак чиновники не виділяють кошти, хоча пам'ятка — одна з небагатьох перлин Вінниччини.

Пам'ятки природи

Постаті

Уродженці:

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.