Власенко Ірина Володимирівна

Ірина Володимирівна Власенко (24 жовтня 1965, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) — українська письменниця, дипломантка Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2017, 2019), лауреатка Державної премії ім. М.В. Гоголя (2019). Живе та працює в місті Києві

Ірина Власенко
Народилася 24 жовтня 1965(1965-10-24) (56 років)
м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
Громадянство  Україна
Національність українка
Діяльність письменник
Мова творів українська

Життєпис

Ірина Власенко народилася 24 жовтня 1965 року у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в родині військового і учительки. У 1983 році закінчила середню школу № 20 у місті Кам'янське (тоді Дніпродзержинськ). Після чого вступила до Київського Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова, факультет російської філології (спеціальність вчитель російської мови і літератури). Працювала вчителем російської мови і літератури в Києві, а після заміжжя у російському місті Нижній Новгород.

З 2002 року проживає в місті Києві. Працювала менеджером з продажів у різних компаніях. Захоплювалася популярною психологією. Пробувала себе у ролі позаштатного журналіста. Пише статті на «жіночі» і морально-етичні теми: про психологію стосунків, кохання, виховання, історії відомих особистостей. І стає відомою і улюбленою авторкою мережевих жіночих ресурсів, чиї часом провокативні і контраверсійні статті викликають жваві обговорення у читацької аудиторії. Пробує писати вірші і прозу. Публікує їх у мережевих літературно-художніх виданнях: «Нова література», "Сніговий ком" та інші.

Відчуваючи, що комерційна діяльність заважає самореалізації, з 2012 року повертається до роботи в школі. Працює учителем зарубіжної літератури у інноваційному закладі освіти «Центрі дистанційної освіти «Джерело».

Після Революції Гідності свідомо почала писати українською. Має свій блог[1].

Творчість

Перші статті, вірші і прозу Ірина Власенко публікувала у мережі російською мовою.
У 2006 році Ірина Власенко вперше спробувала писати у біографічному жанрі. У російському видавництві «Білий город» вийшла книга «Андрій Подшивалов» – це збірка біографічних новел про російського художника А. Подшивалова (російською мовою).
У 2009 році сучасний міський роман «Синдром зародка», який піднімає гострі соціально-психологічні проблеми сучасності, зокрема абортів і покинутих дітей, потрапив у фінал конкурсу "Євроформат-2009", але тільки у 2015 книга вийшла в електронному вигляді у видавництві Стрельбицького, а 2019 році у паперовому варіанті у видавництві «Кондор».

З 2016 року бере участь у колективному проєкті видавництва КМ-букс в серії короткої прози "Дорожні історії".

У 2017 році рукопис роману «Чужі скарби»[2] отримав Спеціальну відзнаку за розкриття суспільної проблеми від Київського університету імені Б. Грінченка на «Коронації слова». У 2018 році у видавництві «VIVAT» вийшла однойменна книга. А 2019 року цей роман став лауреатом Державної премії імені М. В. Гоголя.

Питання пошуку української ідентичності, якому присвячено більшу частину оповіді, стало темою наукового дослідження у колективній монографії кафедри української літератури і компаративістики та кафедри світової літератури Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка «Типологія ідентичностей у художньому і критичному дискурсах».

У 2019 диплом «Коронації слова» отримав рукопис роману Ірини Власенко «Всередині яблука».

В цьому ж році у видавництві «Юніверс» вийшла книга «Учителька німецької», заснована на реальних подіях, автором ідеї книги стала Холодняк Людмила, вона розповіла історію своєї матері-іспанки, яка дівчинкою потрапила у СРСР під час громадянської війни 1936 року в Іспанії. Книга була презентована на Міжнародному фестивалі української культури у місті Барселона.

У 2020 році у видавництві «Кондор» вийшов роман «Квітка з Манхеттена», присвячений американський співачці з українським корінням Квітці Цісик.

У 2020 році книга "Учителька німецької" потрапила у короткий список літературної премії "Зустріч".[3]

Реалістичні твори письменниці присвячені соціально-психологічним проблемам сучасності, які тісно пов’язані зі складною і суперечливою історією України.

Бібліографія

  • «Андрій Подшивалов» 2006 рік (російською мовою);
  • «Синдром зародка» 2019 рік;
  • "Залізниці, потяги, вокзали" 2016 (колективна збірка малої прози "Дорожні історії");
  • "Заведи мотоцикл" 2017 (колективна збірка малої прози);
  • «Їде маршрутка» 2017 (колективна збірка малої прози);
  • «Підземне царство метро» (колективна збірка малої прози);
  • Роман «Чужі скарби»[4][5] 2018;
  • Роман «Учителька німецької» 2019;[6]
  • Роман «Квітка з Манхеттена»[7] 2020;
  • Оповідання «Завтра кінець світу», «Погода налагоджується», «Святошинський падишах», «Мотанка» в журналі «Дніпро» № 12, 2017 рік; № 8 2019 рік;
  • "Спіраль мовчання" 2021 рік (Видавничий дім "Кондор");
  • "Всередині яблука" 2021 рік (Видавничий дім "Кондор").

Відзнаки

  • Спеціальна відзнака за розкриття суспільної проблеми від Київського університету імені Б. Грінченка на «Коронації слова» 2017 рік за роман «Чужі скарби»;
  • Державна премія ім. М. Гоголя 2019 рік за роман «Чужі скарби»[8];
  • Диплом "Коронації слова" 2019 рік за рукопис роману "Всередині яблука"
  • Відзнака "Вибір видавництва “Кондор” – “Спіраль мовчання” ("Коронація слова-2020)[9]
  • Диплом І ступеню у номінації Прозові твори Міжнародного літературного конкурсу прозових україномовних видань«DNIPRO-BOOK-FEST-2020» за книгу "Синдром зародка"[10]

Примітки

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.