Власенко Дмитро Леонідович

Дмитро́ Леоні́дович Вла́сенко (нар. 19 серпня 1982(19820819) року, с. Грушівка, Первомайський район, Миколаївська область — 2 лютого 2021 року, с-ще Шуми, Бахмутський район, Донецька область) — старший матрос, старший стрілець 2-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Дмитро Власенко
 Старший матрос
Загальна інформація
Народження 19 серпня 1982(1982-08-19)
Грушівка, Первомайський район, Миколаївська обл., Українська РСР, СРСР
Смерть 2 лютого 2021(2021-02-02) (38 років)
Шуми, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(вогнепальне поранення)
Поховання Грушівка
Військова служба
Роки служби 2017—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування 503-й окремий батальйон морської піхоти
Війни / битви

Війна на сході України

    Нагороди та відзнаки
    Орден «За мужність» ІІІ ступеня

    Життєпис

    Проживав у рідній Грушівці, де закінчив 9 класів місцевої школи. Закінчив Мигівський аграрний технікум, де здобув фах зоотехніка. Займався охоронною діяльністю. Займався фізичною культурою, організовував футбольні змагання в селі та війську, тренував дитячу футбольну команду.

    Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. В батальйоні морської піхоти прослужив понад три роки, з 2017-го, брав участь в боях на Приазовському напрямку. Після завершення першого контракту підписав наступний, з тим самим підрозділом.

    2 лютого 2021 року, перебуваючи на бойових позиціях, отримав смертельне поранення внаслідок прицільного снайперського обстрілу російськими окупаційними військами. За годину помер — медична допомога не принесла бажаних результатів.

    Похований 4 лютого 2021 року в с. Грушівка Первомайського району. Залишились батьки[1][2].

    Нагороди та вшанування
    • Указом Президента України № 149/2021 від 07 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

    Див. також

    Примітки
    1. Загиблі Герої лютого - 2021. https://censor.net/. Процитовано 5 березня 2021.
    2. Загиблі герої лютого 2021: пам'ятаймо про їхній подвиг. https://umoloda.kyiv.ua/. Процитовано 5 березня 2021.
    3. Указ Президента України №149/2021 "Про відзначення державними нагородами України"

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.