Власов Володимир Григорович
Володимир Григорович Вла́сов (нар. 5 лютого 1927, Одеса — пом. 15 липня 1999, Одеса) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1957 року[1]. Батько художника Олександра Власова.
| Власов Володимир Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
5 лютого 1927 Одеса, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 15 липня 1999 (72 роки) | |||
| Одеса, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1947) і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1953) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Павлюк Микола Артемович, Мучник Леонід Овсійович, Шелюто Микола Андрійович і Мочальський Дмитро Костянтиновичd | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 5 лютого 1927 року в місті Одесі (нині Україна). 1947 року з відзнакою[1] закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Миколи Павлюка, Леоніда Мучника, Миколи Шелюто; 1953 року — Московський художній інститут (майстерня Дмитра Мочальського. Дипломна робота — картина «Майбутні офіцери».
Після закінчення навчання повернкувся до Одеси. З 1965 року жив в будинку на вулиці Торговій, № 2, квартира 13. На будинку йому встановлена меморіальна дошка[2]. Помер в Одесі 15 липня 1999 року.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису. Автор тематичних картин в традицях соцреалізму, портретів, пейзажів. Серед робіт:
- «Майбутні офіцери» (1953);
- «Одинока гармонь» (1957);
- «У полудень» (1957);
- «До трудового життя» (1958);
- «Підводники» (1960);
- «Сіяч» (1963—1967);
- «Прикордонники» (1965);
- «Стара козача церква» (1968, полотно, олія);
- «П. Кравченко» (1968, полотно, олія);
- «Дари моря» (1968);
- «На майдані» (1968—1972);
- «Човни» (1969);
- «Михайло Божій» (1969, полотно, олія);
- «Архітектор В. Голод» (1970);
- «Сталінград» (1971);
- «Батьківщина» (1972—1975);
- «Літо» (1974);
- «Житомирщина. Тетерів» (1974);
- «Житомирські далі» (1976);
- «Вечір» (1976);
- «Син» (1978);
- «У морі» (1984);
- «Безсмертя» (1987);
- «До нових берегів» (1989);
- «Місто поблизу моря» (1990);
- «Я. Галкер» (1999).
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1966 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1963, 1989, 1997 роках, Києві у 1963, 1989 роках, Кишиневі у 1963 році.
Окремі роботи художника зберігаються в Національному художному музеї України в Києві, Одеському художньому музеї.
Відзнаки
Примітки
Література
- Власов Володимир Григорович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 76.;
- Власов Володимир Григорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 45.
;
- Власов Володимир Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Т. В. Басанець. Власов Володимир Григорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 359.
- Т. В. Басанець. Власов Володимир Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.;
- Г. Скляренко. Власов Володимир Григорович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 221. ISBN 978-966-02-8960-4.