Павлюк Микола Артемович

Микола Артемович Павлю́к (нар. 19 грудня 1901, Гайсин — пом. 8 березня 1984, Одеса) — український радянський живописець; член Асоціації революційного мистецтва України, Спілки художників України та Спілки художників СРСР[1]. Батько художника Георгія Павлюка.

Микола Артемович Павлюк
Народження 19 грудня 1901(1901-12-19)
Гайсин
Смерть 8 березня 1984(1984-03-08) (82 роки)
 
Одеса
Країна  СРСР
Жанр станковий живопис, пейзаж, натюрморт
Навчання Одеський художній інститут
Діяльність художник
Відомі учні Ломикін Костянтин Матвійович і Власов Володимир Григорович
Нагороди

Біографія

Народився 6 [19] грудня 1901(19011219) року в місті Гайсині Подільської губернії (тепер Вінницька область, Україна). Потім сім'я проживала в селах Петрашівці, Соболівці Теплицького району. Його батько, Артем Платонович, був залізничником. Микола також працював на станціях Крижополя, Балти, Котовська. В 1923 році, після демобілізації з лав Червоної армії, вступив до Одеського художнього інституту[2]. Навчався в Данила Крайнєва і Павла Волокидіна. Після закінчення інституту у 1930 році працював в Макіївці, потім викладав у Київському та Одеському художньому інститутах[2].

Під час німецько-радянської війни брав участь у воєнних діях, в обороні Одеси. Після війни брав участь у відбудові і очолив Одеське художнє училище, читав в педінституті імені Ушинського і художньому училищі курс історії мистецтв, композиції, графіки. Серед його учнів — К. Ломикін, В. Литвиненко, Е. Нейман, В. Філіпенко, Л. Яворський[3], Г. Павлюк, В. Власов, А. Гавдзинський[1]. Довгий час був відповідальним секретарем Одеської обласної спілки художників[2].

Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР[2].

Жив в Одесі в будинку на вулиці Чкалова, 1, квартира 8. Помер в Одесі 8 березня 1984 року. Похований на Слобідському кладовищі[1].

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Картини:

  • «Шефи» (1927);
  • «Царська воля. 1905 рік» (1929);
  • «Окопна правда» (1934);
  • «Кінець імперіалістичної війни» (1935);
  • «Котовський на чолі партизанського загону» (1937);
  • «Приїзд В. І. Леніна до Росії» (1947);
  • «Подруги» (1950);
  • «Колгоспний агроном» (1952);
  • «Родина» (1970);
  • «Жовтень на фронті» (1976).

Фреска «Під ярмом царату» в Будинку преси імені М. Коцюбинського в Одесі (1929—1930).

1929 року брав участь у розписах санаторію імені ВУЦВК в Одесі.

Виставки

Брав участь у виставках:

  • Всеукраїнської ювілейній виставці, присвяченій 10-річчю Жовтня (1927 пересувна по містах України);
  • 2-й Всеукраїнській художній виставці Наркомосу УСРР (1929, пересувна по містах України);
  • 9-й Українській художній виставці (1947 пересувна по містам України);
  • 10-й Українській художній виставці в Києві (1949);
  • «Мистецтво Радянської України» в Харкові (1936);
  • "Ювілейній виставці художників УРСР. 1917—1937 "(1937) в Києві;
  • виставці графіки на теми історії ВКП(б) (1940);
  • Художньої виставці графіки пам'яті льотчику В. П. Чкалову (1941);
  • виставці образотворчого мистецтва УРСР, присвяченій 300-річчю возз'єднання України з Росією (1954) в Москві;
  • Одеській обласній художній виставці, присвяченій 300-річчю возз'єднання України з Росією в Одесі (1954)[1].

Примітки
  1. artinvestment.ru.(рос.)
  2. Гайсинська централізована бібліотечна система.
  3. Окна соцреализма.(рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.