Властимил Бубник

Властіміл Бубник (чеськ. Vlastimil Bubník; 18 березня 1931, Кельч, Всетін, Злінський край, Чехословаччина — 6 січня 2015, Брно, Чехія) чехословацький хокеїст і футболіст. Грав у нападі.

Властіміл Бубник
Особові дані
Народження 18 березня 1931(1931-03-18)
Кельч, Злінський край,
Чехословаччина
Смерть 6 січня 2015(2015-01-06) (83 роки)
Брно, Чехія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1948–1953
1953-1966
1966-1968
1968-1971
 
1948-1953
1953-1962
1962-1967
СК «Кралове Поле»
ЗКЛ (Брно)
ВЖКГ (Острава)
«Фельдкірх»
Футбол
СК (Кралове Поле)
«Руда Гвезда» (Брно)
«Спартак» (Брно)
54 (75)
250 (225)
24 (16)
 
 
 
69 (26)
34 (6)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1949—1964
 
1957-1960
 Чехословаччина
Футбол
Чехословаччина
127 (121)
 
11 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.

Футбольна кар'єра

За національну збірну грав на першому чемпіонаті Європи. У переможному матчі за бронзові нагороди забив перший м'яч у ворота французької збірної. У головній команді країни, за чотири роки (1957—1960), провів 11 матчів (4 голи).

Хокейна кар'єра

В чемпіонаті 1949/50 дебютував у СК «Кралове Поле». В цьому клубові загалом провів чотири сезони. В 1951 році команда здобула бронзові нагороди національного чемпіонату.

У 1953 переходить до новоствореної команди «Руда гвезда», яка підпорядковувалася міністерству внутрішніх справ. За 13 сезонів у лізі здобув одинадцять золотих нагород; та по одній срібного та бронзового ґатунку. Протягом всього часу був одним із лідерів колективу. Відзначився трьома закинутими шайбами у фінальній серії першого розіграшу кубка європейських чемпіонів проти німецького «Фюссена». ЗКЛ (так команда називалася з 1962 року) переміг в усіх чотирьох матчах фіналу. Всього в чехословацькій хокейній лізі провів 304 гри та забив 300 голів. Входить до двадцятки найкращих снайперів в історії чемпіонатів Чехословаччини та Чехії.

В 1966—1968 роках грав за команду другого дивізіону ВЖКГ (Острава). Останні три сезони провів у австрійському «Фельдкірхі».

Виступи у збірній

Репресії 1950 року комуністичного уряду Чехословаччини проти провідних хокеїстів країни не зачепили Властіміла Бубника. На той час він був занадто молодим і не викликався до збірної. Свій перший матч за головну команду країни провів наступного року.

В національній збірній грав до 1964 року. Чотири рази був учасником Олімпійських ігор (1952, 1956, 1960, 1964). На останньому турнірі збірна Чехословаччини здобула бронзові нагороди. Разом з канадцем Гаррі Вотсонем та радянським спортсменом Валерієм Харламовим тривалий час був рекордсменом хокейних турнірів на Олімпійських іграх по кількості набраних очок (по 36). Лише в 2010 році, у Ванкувері, Теему Селянне перевершив це досягнення.

Брав участь у дев'яти чемпіонатах світу та Європи (1952—1956, 1960, 1961, 1963, 1964). Другий призер чемпіонату світу 1961; третій — 1955, 1963, 1964. На чемпіонатах Європи — одна золота (1961), три срібні (1952, 1955, 1960) та чотири бронзові (1954, 1956, 1963, 1964) нагороди.

В 1961 році був визнаний найкращим нападником турніру. На чемпіонаті 1955 року забив найбільше голів (17). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 62 матчі (57 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 127 матчів та 121 гол. Серед найкращих снайперів збірної займає шосте місце.

Клуб хокейних снайперів

У Чехословаччині (а потім у Чехії) існує «Клуб хокейних снайперів», заснований газетою «Спорт». До нього зараховуються хокеїсти, які в чемпіонатах Чехословаччини та Чехії, а також у складах національних збірних цих країн закинули 250 шайб. Властіміл Бубник (421 гол) у цьому списку посідає 10 місце. Серед чехословацьких гравців 50-х років найкращий результат лише у Владіміра Забродського (7-е місце, 464 голи).

Тренерська діяльність

В сезоні 1953/54 був граючим тренером «Руди гвезди». З 1971 року працював з молодіжною командою клубу. Двічі займав посаду головного тренера (сезони 1971/72, 1978/79). В 1975—1978 роках очолював словенський «Єсеніце». Команда двічі вигравала чемпіонат Югославії (1977, 1978).

Нагороди та досягнення

Командні

Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Бронза Чехословаччина 1 1964
Чемпіонат світу
Срібло Чехословаччина 1 1961
Бронза Чехословаччина 3 1955, 1963, 1964
Чемпіонат Європи
Золото Чехословаччина 1 1961
Срібло Чехословаччина 3 1952, 1955, 1960
Бронза Чехословаччина 4 1954, 1956, 1963, 1964
Чемпіонат Європи з футболу
Бронза Чехословаччина 1 1960
Кубок європейських чемпіонів
Золото ЗКЛ (Брно) 1 1966
Кубок Шпенглера
Золото ЗКЛ (Брно) 1 1955
Чемпіонат Чехословаччини
Золото ЗКЛ (Брно) 11 1955, 1956, 1957, 1958, 1960, 1961,
1962, 1963, 1964, 1965, 1966
Срібло ЗКЛ (Брно) 1 1954
Бронза СК «Кралове Поле» 1 1951
Бронза ЗКЛ (Брно) 1 1959
Чемпіонат Югославії
Золото «Єсеніце» 2 1977, 1978
(тренер)

Особисті

Нагороди Кіл. Роки
Найкращий нападник чемпіонату світу 1 1961
Найкращий снайпер чемпіонату світу 1 1955
Член зали слави ІІХФ - 1997

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.