Владімір Забродський

Владімір Забродський (чеськ. Vladimír Zábrodský; 7 березня 1923, Прага, Чехословаччина — 20 березня 2020, Швеція[2]) — чехословацький хокеїст (центральний нападник) та тенісист.

Владімір Забродський
Особові дані
Народження 7 березня 1923(1923-03-07)
Прага, Чехословаччина
Смерть 20 березня 2020(2020-03-20) (97 років)
Стокгольм, Швеція[1]
Зріст 183 см
Позиція центральний нападник
Номер 10 (Чехословаччина)
15 («Спартак Соколово»)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1939–1945
1945–1950
1950–1960
1963–1965		 ЛТЦ (Прага)
ЛТЦ (Прага)
«Спартак Соколово»
«Богеміанс» (Прага)		 ? (25)
? (80)
168 (228)
? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1947–1956  Чехословаччина 94 (158)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. Двічі здбував золоті нагороди на чемпіонатах світу. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.

У складі збірної Чехословаччини з тенісу брав участь у трьох турнірах кубка Девіса (1948, 1955, 1956). Володів унікальним бекхендом.[3]

Клубна кар'єра

Молодий Владімір Забродський, без особливих складнощів, замінив лідера ЛТЦ 30-х років Йозефа Малачека. Під час другої світової війни його команда домінувала у чемпіонаті протектората Богемії і Моравії. У сезоні 1943-44 Забродський — найкращий снайпер ліги. У повоєнний час клуб перемагає у чотирьох чемпіонатах поспіль, а Владімір Забродський двічі забиває найбільше голів у лізі. З успіхом ЛТЦ грає і на міжнародній арені. В цей час здобуто три кубка Шпенглера (1946, 1947, 1948).

Його пара з лівим крайнім Станіславом Конопасеком була нестримною як у ЛТЦ, так і в національній дружині. На правому фланзі першої ланки клубу змінилося чимало партнерів: Ярослав Юхан, Йозеф Кус, Франтішек Пергл, Ладіслав Трояк та Вацлав Розіняк. Саме з останнім Забродський та Конопасек найкраще взаємодіяли. У захисті команди грав і його молодший брат — Олдржих Забродський.

В 1950 році, проти багатьох провідних хокеїстів країни, були зфабриковані кримінальні справи у державній зраді та шпіонажі на користь капіталістичних країн. Владімір Забродський, один з небагатьох, хто залишився на волі. Але йому довелося перейти до «Спарти», команди другого дивізіону. У новому клубові виконував обов'язки граючого тренера. Через рік команда змінює назву («Спартак Соколово») та виступає вже у чехословацькій хокейній лізі, а у сезонах 1952-53, 1953-54 здобуває чемпіонські титули. Сам Забродський — найвлучніший гравець трьох турнірів: 1954 (30), 1957 (33), 1959 (23). Всього у чемпіонаті за «Спарту» провів 168 матчів (228 голів).

Останні два сезона, після трьохрічної перерви, провів у команді другого дивізіону — «Богеміанс» (Прага), де виконував обов'язки граючого тренера.

Виступи у збірній

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1948, 1956).На іграх у Санкт-Моріці здобув срібну нагороду.

Брав участь у шести чемпіонатах світу та Європи (1947—1949, 1954—1956). Чемпіон світу 1947, 1949; другий призер 1948; третій призер 1955. На чемпіонатах Європи — три золоті (1947, 1948, 1949), одна срібна (1955) та дві бронзові нагороди (1954, 1956). Двічі був найкращим снайпером турнірів: 1947 (29 закинутих шайб), 1948 (21).

На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 44 матчі (79 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 94 матчі (158 голів).

Тренерська діяльність

У 1965 році емігрував до Швеції, оселився у Стокгольмі. На посаді головного тренера працював у клубах «Лександ» (1965—1967), «Регле» (1967—1970) та «Юргорден» (1970—1971).

Нагороди та досягнення
  • 1981 — обраний до новоствореного «Клубу хокейних снайперів», наразі займає сьоме місце (464 закинуті шайби).[4]
  • 1997 — була заснована зала слави ІІХФ, яка у першому варіанті нараховувала 31 лауреата. Серед них і троє представників Чехії: Владімір Забродський, Владімір Костка та Вацлав Недоманський.
  • 10 січня 2004 — обраний до символічної збірної «Спарти» (Прага):[5]

Воротар: Їржі Голечек.

Захисники: Карел Гут, Франтішек Тікал.

Нападники: Ян Гавел, Владімір Забродський, Їржі Грдіна.

  • 30 січня 2007 — обраний до символічної збірної ЛТЦ (Прага):[6]

Воротар: Богуміл Модрий.

Захисники: Мірослав Покорний, Йозеф Троусілек.

Нападники: Станіслав Конопасек, Владімір Забродський, Йозеф Малечек.

Командні
Віце-чемпіон (1): 1948
Чемпіон (2): 1947, 1949
Віце-чемпіон (1): 1948
Третій призер (1): 1955
Чемпіон (3): 1947, 1948, 1949
Віце-чемпіон (1): 1955
Третій призер (1): 1954, 1956
Чемпіон (6): 1946, 1947, 1948, 1949, 1953, 1954
Чемпіон (3): 1942, 1943, 1944
Володар кубка (3): 1946, 1947, 1948

Особисті

Статистика

На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу:

Команда Сезон Турнір Ігри Голи
Чехословаччина 1947 ЧС 7 29
1948 ОІ 8 21
1949 ЧС 7 10
1954 ЧС 7 4
1955 ЧС 8 13
1956 ОІ 7 2
Всього4479

У національному чемпіонаті:

Команда Сезон Ліга Ігри Голи
ЛТЦ (Прага) 1940-41 D-1 ? 7
1941-42 D-1 ? 5
1942-43 D-1 ? 4
1943-44 D-1 ? 9
Всього ?25
ЛТЦ (Прага) 1945-46 D-1 ? 7
1946-47 D-1 ? 17
1947-48 D-1 ? 17
1948-49 D-1 ? 19
1949-50 D-1 ? 20
Всього ?80
«Спартак Соколово»
(Прага)		 1951-52 D-1 15 24
1952-53 D-1 14 32
1953-54 D-1 15 30
1954-55 D-1 14 21
1955-56 D-1 20 24
1956-57 D-1 26 33
1957-58 D-1 22 24
1958-59 D-1 21 23
1959-60 D-1 21 17
Всього168228

Примітки
  1. https://kladensky.denik.cz/hokej_region/zemrel-vladimir-zabrodsky-20200320.html
  2. https://www.tyden.cz/rubriky/sport/hokej/zemrel-legendarni-hokejista-zabrodsky-bylo-mu-97-let_541077.html#
  3. Бекхенд
  4. Клуб хокейних снайперів
  5. Символічна збірна «Спарти» (Прага)
  6. Символічна збірна ЛТЦ (Прага). Архів оригіналу за 22 серпня 2007. Процитовано 17 грудня 2012.
  7. «Почесна золота медаль» з нагоди 100-річчя чеського хокею

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.