Вовковинецький природний район

Горбистий район, що характеризується розчленуванням густою системою балок, невеликих долинок і зсувних форм рельєфу. На його території інтенсивні процеси площинної і зсувної ерозії. Належить до групи найвищих гіпсометричних районів Хмельниччини з переважанням висот 350—360 м над рівнем моря.

Поширення зсувних явищ зумовлено особливостями геологічної будови району, для якої характерна наявність складношаруватих пісків, глин та суглинків балтської світи, утвореної прадавньою річкою неогену, що брала свій початок у Карпатах і на Західному Поділлі, а тут мала свою широку дельту, яка наростала на південь вслід за відступаючими неогеновими (сарматськими, меотичними і понтичними) морями. Дельта простягається далеко за межі Хмельниччини у Вінницьку, Одеську, Миколаївську області, займаючи більшу частину межиріччя Дністра та Південного Бугу і частину межиріччя Бугу та Інгулу.

Через район проходить невисока рифова гряда в напрямку міста Кам'янця-Подільського.

Лесовий покрив у цьому районі незначний і на ньому утворилися переважно сірі опідзолені ґрунти під дубово-грабовими лісами, які тут досить поширені[1].