Войкова

Розташування

Село розміщене на кордоні зі Словаччиною — на схід лежить село Снаків Пряшівського краю Бардіївського округу. На південь розташоване село Дубне, на захід — Поворазник, на північ — Тилич. Розташоване на території Попрадського ландшафтного парку.

Історія
Церква

Село Войкова було брутально закріпачене в 1595 році Хомою з Поворазника за мандатом кардинала Єжи Радзивіла, виділявся лан на утримання пароха, селян зобов'язано возити вино й інші товари для єпископського двору з Угорщини. Селяни займалися скотарством і землеробством, виробляли поташ і деревне вугілля для гут, у селі були млин, сукнярня, тартак і корчма. До 1781 року село належало до маєтностей краківських єпископів, далі — австрійського цісаря, а з 1813 року — до приватної власності.

З початку ХХ ст.в селі діяли москвофільські школа і читальня імені Качковського.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 490 жителів села — 470 українців і 20 поляків (прикордонна сторожа).[2] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату, метрики велися з 1784 р.[3]

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції «Вісла» були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[4].

У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Пам'ятки
  • У селі збереглася церква святих Кузьми і Дем'яна з 1792 року з іконостасом з того ж року, після 1947 року перетворена на костел (збудована на місці згорілої попередньої).
  • Поруч розміщені старий і новий цвинтарі зі старими хрестами й надгробками.
  • Збережені лемківські хати, комори, каплички і кам'яні хрести XVI-XX ст.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 121 45 68 8
Жінки 112 39 59 14
Разом 233 84 127 22

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Войкова

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 88-89
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.