Лемко-Русинська Республіка

Лемко-Русинська Республіка, Руська Народна Республіка Лемків, Західно-Лемківська Республіка[1] або Флоринська Республіка — державне утворення на території Лемківщини, яке існувало у 1918 1920 роках. Республіка була проголошена у Флоринці (нині Новосондецький повіт Польщі) 5 грудня 1918, після ліквідації Австро-Угорщини.

Лемко-Русинська Республіка
Західно-Лемківська Республіка
Руська Народна Республіка Лемків

1918  1920

Прапор

Розташування Лемко-Русинської Республіки
Лемко-Русинська Республіка
Столиця Флоринка
Мови Лемківський говір (Українська)
Форма правління Республіка
ПрезидентЯрослав Качмарчик
Історичний період Перша Світова Війна
 - Засновано 1918
 - Ліквідовано 1920

Історія

На початку листопада 1918 року в західній Лемківщини відбулися народні віча. В Криниці створено було «Руську Раду» для Новосанчівського повіту, в Ґладишеві — для Горлицького. Ці ради об'єдналися у «Верховний Лемківський Союз» у Горлицях. Політично вони дотримувалися «русинської» антиукраїнської орієнтації.

До «Верховного Лемківського Союзу» не приєдналася Сяніччина із Східно-Лемківською Республікою. Усім визвольним рухом у західній Лемківщині керувала «Грибівська Руська Рада»[2], готуючи ґрунт для створення «Руського уряду» у Фльоринці[3].

5 грудня 1918 року на селянському вічі у Флоринці Грибівського повіту (нині Новосондецький повіт Польщі), в якому взяли участь лише діячі москвофільського руху та їхні прихильники, було проголошено створення Західно-Лемківської республіки. Делегати ухвалили, що єдиним розумним і корисним для русинського народу західних Карпат є об'єднання просторів від Сяноку до Попраду в єдиній Руській республіці. Після дискусій більшістю голосів ухвалено приєднання «республіки» до Росії і виступили проти об'єднання з Західноукраїнською Народною Республікою[4].

Віче ухвалило створити тимчасовий уряд в складі: Ярослав Качмарчик (адвокат, президент республіки, діяч русофільської орієнтації)[5], Дмитро Хиляк (священик, міністр внутрішніх справ), Микола Громосяк (міністр сільського господарства)[6]. На урядових паперах ставилася округла печатка і штамп з написом «Руська народна Республіка».

Оскільки об'єднання з Росією не було можливе, вона намагається приєднатися до Підкарпатської Русі на південних схилах Карпат як автономна провінція Чехословаччини.

Поки діяльність Західно-Лемківської Республіки була спрямована на сепарацію від українців, польський уряд не чинив перепон у самоврядуванні. Коли ж розгорнувся рух за приєднання до Чехословаччини, ставлення польської влади різко змінилося[7].

У 1920 році[уточнити] польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку, територія якої увійшла до складу ІІ Речі Посполитої. Її лідери були заарештовані та постали перед польським судом.

Президента Центральної Національної Ради Ярослава Качмарчика поляки ув'язнили 8 січня 1921 року. Діячів Лемківської республіки польська влада звинуватила у державній зраді, але процес закінчився їх виправданням, так як захист довів, що вони ніколи не були громадянами Польщі. Одним з їх захисників був Кирило Черлюнчакевич.

Президент Центральної Національної Ради

Див. також

Джерела

  • Криницький С. ЗУНР і Лемківщина // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2000. — Вип.6.
  • Лемківські республіки 1918—1919 рр. // Лемківщина: земля, люди, історія, культура. Т.1 / Ред. Б. О. Струмінський. — Нью-Йорк — Париж, 1988.
  • Турчак О. Талергофська трагедія. Лемківські республіки 1918—1920 рр. // Лемківщина: Історикоетнографічне дослідження у 2-х томах. Т.1: Матеріальна культура. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999.

Примітки

  1. Б Прах. Участь греко–католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1916—1930 років
  2. Гвать І. Історія північної Лемківщини від вигнання лемків // Лемківщина. Т. І. Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1988. С. 245.
  3. Ігор Любчик ЛЕМКІВЩИНА ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У 1918—1919 РР.
  4. Вирвані з коренем. Фільм про переселення лемків.
  5. Лемки і Лемківщина
  6. 95 років від часу возз'єднання Лемківщини з Україною
  7. Коковський Ф. Лемківські республіки в 1918—1919 роках // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік. — Львів, 1934. — с.115-117

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.