Войков Петро Лазарович

Петро Лаза́рович Во́йков (рос. Пётр Лазаревич Войков; (згідно більшості джерел це справжнє ім'я[1][2][3], за іншими — Пінхус Лазарович Вайнер, ці відомості малодостовірні[4]); Партійні псевдо — «Петрусь», «Интеллигент», «Белокурый»; нар. 13 серпня 1888(18880813), Керч, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 7 червня 1927, Варшава, Польща) — більшовицький революціонер, радянський полiтичний дiяч[5] один з організаторів і учасник розстрілу царської родини, дипломатичний робітник.

Войков Петро Лазарович
Народився 13 серпня 1888(1888-08-13)
Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 7 червня 1927(1927-06-07) (38 років)
Варшава, Польська Республіка
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність дипломат
Галузь революціонер
Alma mater Женевський університет
Посада посол
Партія КПРС, Меншовики і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)

Біографія

Народився 1 (1) серпня 1888(18880801) року в місті Керч Керч-Єнікальського градоначальництва (Феодосійський повіт) Таврійської губернії в родині майстра металургійного заводу[6] (штейгер) вихідця з малоросійських селян Катеринославської губернії Бахмутського уїзду Лисичанської волості, різночинця Лазаря Петровича Войкова (згодом став вчителем математики) і його дружини Олександри Пилипівни (ур. Іванової, 1869—1953)[7][8][9].

Член РСДРП з 1903 року.

У 1917 — член Єкатеринбурзької ради та ВРК.

У 1918 — комісар постачання Уральської області, один з організаторів вбивства царської сім'ї у липні 1918, брав участь у розстрілі й нищив тіла убитих.

У 1919 — в Наркомпроді, потім у Центросоюзі.

З жовтня 1920 — член колегії Наркомзовнішторгу.

З 1924 — повпред СРСР у Польщі, вбитий білоемігрантом Б. Ковердою у Варшаві 7 червня 1927.

Посилання

Примітки
  1. Войков Пётр Лазаревич в словаре «Деятели революционного движения в России» (1927—1934). Архів оригіналу за 29 жовтня 2010. Процитовано 3 квітня 2019.
  2. Войков Пётр Лазаревич Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine., статья в БСЭ
  3. Войков Петр Лазаревич // Уральская историческая энциклопедия
  4. «Войков и другие» передача «Дилетанты» радіостанції «Эхо Москвы» за участю історика Олега Будницького
  5. Загадка товарища «У». istpravda.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  6. Войков, Пётр Лазаревич//Большая Советская энциклопедия
  7. Керчь — это мой город
  8. Международный институт генеалогических исследований
  9. Г. Н. Губенко «Пётр Лазаревич Войков». Краткий биографический очерк. Симферополь: Крымиздат, 1959
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.