Волинський Віталій Олександрович
Віта́лій Олекса́ндрович Воли́нський (рос. Волынский Виталий Александрович, 15 листопада 1936, Курськ, РРФСР, СРСР — 11 лютого 2005, Київ, Україна[1]) — радянський і український художник кіно. Член Національної спілки кінематографістів України (1988).
| Волинський Віталій Олександрович | |
|---|---|
| Волынский Виталий Александрович | |
| Дата народження | 15 листопада 1936 |
| Місце народження | Курськ |
| Дата смерті | 11 лютого 2005 (68 років) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |
 СРСР→ Україна |
| Професія | художник-постановник, художник-декоратор |
| Кар'єра | 1971—1994 |
| IMDb | ID 0901832 |
Біографічні відомості
Закінчив відділ графіки Київського поліграфічного інституту.
З 1970 року — художник-декоратор і художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Фільмографія
Художник-декоратор:
- «Ніна» (1971, реж. В. Кондратов, О. Швачко)
- «Будні карного розшуку» (1973, реж. С. Цибульник)
- «Анна і Командор» (1974, реж. Є. Хринюк)
- «Каштанка» (1976, реж. Р. Балаян)
- «Така пізня, така тепла осінь» (1981, реж. І. Миколайчук)
Художник-постановник:
- «Стара фортеця» (1973, т/ф, «Місто біля моря», 6-7 серії; реж. О. Муратов)
- «Бірюк» (1977, реж. Р. Балаян)
- «Спогад…» (1977, реж. В. Кондратов)
- «Зустріч» (1980, к/м, реж. О. Ітигілов
- «Польоти уві сні та наяву» (1982, реж. Р. Балаян)
- «Звинувачення» (1984, у співавт. з О. Даниленком; реж. В. Савельєв)
- «Трійка» (1985, реж. В. Крайнєв, А. Федоринський)
- «Квартирант» (1987, реж. О. Візир)
- «Годинникар і курка» (1989, реж. А. Степаненко)
- «Мої люди» (1990, реж. О. Гойда)
- «Із життя Остапа Вишні» (1991, реж. Я. Ланчак)
- «Короткий подих кохання» (1992, Росія—Фінляндія, реж. В. Харченко)
- «Геть сором!» (1994, реж. О. Муратов) та ін.
Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.