Волиця (Рава-Руська міська громада)
Во́лиця (стара назва — Вільки Мазовецькі, Вілька Мазовецька) — село в Україні, у Жовківському районі Львівської області. Центр Волицької сільської ради.
село Волиця | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район/міськрада | Жовківський | ||
Рада | Волицька сільська рада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1513 року | ||
Населення | 2272 особи | ||
Площа | 3,8446 км² | ||
Густота населення | 59,1 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 80315[1] | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°14′21″ пн. ш. 23°50′18″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
193 м | ||
Водойми | Рата (річка) | ||
Відстань до обласного центру |
43 (фізична) км | ||
Відстань до районного центру |
35 км | ||
Місцева влада | |||
Карта | |||
Волиця | |||
Волиця | |||
Мапа | |||
Розташування
Розташоване на лівому березі річки Рата, на відстані 15 км від міста Рава-Руська і за 35 км від районного центру — міста Жовква. У Волиці розташована дерев'яна церква св. Дмитра, 1875 р..
Неподалік від села розташований Волицький заказник.
Історія
Село Волиця (Вілька Мазовецька) раніше складалось з таких присілків: Дениси, Греськи, Пироги, Руда, Шпаки, Барамури, Сідельники, Мазури, Багно, Янки, Бірок, Іванині, Сохані, Баклани, Матвії, Боднарі.
Волиця в кінці XIX ст.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Волиця:
Волиця (пол. Wólka Mazowiecka) — разом з Денисами, Греськами, Янками, Матвіями, Пирогами, Рудою і Шпаками, село в Рава-Руському повіті, 18 км на схід від повітового суду і пошти в Раві-Руській, 17 км на південний схід від повітового суду в Угневі. На південь лежить Кам'янка-Лісова, на схід Гійче, на північ Шалаші, на північний схід Хоронів і Хлівчани, на схід Пристань (село в Жовківському повіті). Вздовж південного кордону пливе Рата з заходу на схід. Сільська забудова лежить в південній частині території. Висоти становлять 218 м на півдні в долині Рати, 227 м на півночі. Підвищення становить Більша власність має орної ріллі 540, лугів і городів 350, пасовищ 62, лісу 2114 моргів; власність менша має орної ріллі 1377, лугів і городів 1354, пасовищ 359, лісу 3 морги. В 1890 році було 361 будинок, 2041 жителів в гміні, 17 будинків, 89 жителів на території двору. (1855 греко-католиків, 92 римо-католики, 176 ізраелітів, 7 інших віросповідань; 1849 русинів, 98 поляків, 182 німці). Парафія римо-католицька в Раві-Руській, греко-католицька в селі, Потелицького деканату. В селі є дерев'яна церква Св. Дмитра, яка має 5 куполів, 2-х класна школа, млин, тартак, гуральня. Водяний тартак з звичайною пилою переробляє щорічно 200 м³ соснового дерева, і виробляє 120 м³ дощок. |
Відомі люди
Найвизначніші уродженці села:
- Демків Микола — посол Галицького сейму у 1863—1866 роках
- Возняк Михайло Степанович — український літературознавець, історик, академік НАН України з 1929 року
- Олександр Бадан-Яворенко — український політичний діяч, історик
- Бадан Дмитро Іванович — учений
- Голко Нестор Олександрович — учений, володів сімома мовами
- Салітра Володимир Богданович (1989—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Бібліографія
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.