Волковиський Лев Ізраїлевич
Ле́в Ізра́їлевич Волкови́ський (* 18 березня 1913, Білосток — † 5 травня 1992) — український та російський математик.
| Волковиський Лев Ізраїлевич | |
|---|---|
| рос. Лев Израилевич Волковыский | |
 | |
| Народився |
13 березня 1913 Білосток, Російська імперія |
| Помер |
5 травня 1992 (79 років) Росія |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | Московський педагогічний державний університет (1935) і Математичний інститут імені Стєклова[1] |
| Галузь | Теорія функцій і теорія ймовірностей |
| Заклад | Львівський національний університет імені Івана Франка, Пермський державний університет, Національний університет Узбекистану, Томський державний педагогічний університетd і Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України |
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук (1948) і професор (149) |
| Вчителі | Лаврентьєв Михайло Олексійович |
| Аспіранти, докторанти | Фоміних Юрій Федоровичd, Гольдберг Анатолій Асірович[1], Yuri Leonidovich Rodind[1], Ivan Nikolaevich Pesind[1], Vladimir Georgievich Sheretovd[1], Solomon Yakovlevich Gusmand[1], Vitalii Vladimirovich Dumkind[1], Ramazan Nikolaevich Abdulaevd[1], Inga Ivanovna Abdulaevad[1], Eduard Khastovich Yakubovd[1], Vsevolod Grigorievich Mikhal'chukd[1], N. A. Fuksmand[1], Rashid Jeldubaevd[1], Mukhamadi Z. Zakhirovd[1], Igor Dmitrievich Pekhletskiid[1], Galina Dmitrievna Merzlyakovad[1], Sergey Alexandrovich Chumakovd[1], Boris Aronovich Wertgeimd[1], David Potyagailod[1], Скоробогатько Віталій Якович і Yuri Yurievich Trokhimchukd |
Короткий життєпис
Походить з сім'ї вчителя. 1923 року родина переїхала в Москву.
1935 року закінчує фізико-математичний факультет Московського державного педагогічного інституту.
1937 закінчив аспірантуру Науково-дослідного інституту математики Московського державного університету, в червні того ж року захистив кандидатську дисертацію.
В 1931—1937 роках працював асистентом у різних вузах Москви.
У вересні 1937 адміністративно виселений в Халтурін Кіровської області, висилку було знято восени 1939 року.
Реабілітовує його у травні 1940 рекомендаційний лист, підписаний академіками А. Колмогоровим, М. Лаврентьєвим та професором І. Гельфантом. Повертається до Москви, за скеруванням працює у Томському педінституті.
1947 року затверджує докторантуру в Математичному інституті ім. Стєклова.
В 1947—1951 роках — старший науковий співробітник Львівського філіалу Інституту математики АН УРСР.
В той самий час працював доцентом (1947—1950) та професором (1950—1951) кафедри математичного аналізу Львівського університету.
1951 року переходить на постійну роботу в університеті — завідувачем кафедри теорії функцій та теорії ймовірності.
В 1955—1965 роках — професор та завідувач кафедрою Пермського державного університету.
1965—1982 роки — професор, завідувач,1982-1986 — професор — консультант кафедри математичного аналізу Ташкентського університету.
Його роботи стосуються:
- досліджень теорії квазіконформних відображень,
- теорії ріманових поверхонь,
- цілих і мероморфних функцій.