Волков Євген Максимович

Біографія

Євген Волков народився в 1920 році в селі Колісники (нині — у Гагарінському районі Смоленської області) в селянській родині. Закінчив неповну середню школу, потім Московський залізничний технікум за спеціальністю «машиніст паровоза». У 1940 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Орловське бронетанкове училище, після чого служив у запасному навчальному танковому полку. З травня 1943 року — на фронтах Другої світової війни. Брав участь у боях на Центральному, 1-му та 2-го Українських, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь у битві на Курській дузі, Чернігівсько-Прип'ятській, Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській, Люблін-Брестській, Варшавсько-Познанській операціях. Пройшов шлях від командира танкового взводу до заступника командира 1-го танкового батальйону 47-ї гвардійської танкової бригади, 9-го гвардійського танкового корпусу, 2-ї гвардійської танкової армії1-го Білоруського фронту. Відзначився під час визволення Польщі[1].

15 січня 1945 року Волков на чолі передового загону радянських військ увірвався на південно-східну околицю міста Груєць, зав'язав бій на міських вулицях, особисто знищивши 2 бронемашини. До вечора підійшли підкріплення повністю очистили місто. 16 січня загін Волкова з боєм пройшов через все місто Мщонув, посіявши паніку в рядах ворога, який був змушений відійти. 17 січня загін Волкова прорвався до північно-західної околиці міста Жирардув. У бою Волков особисто знищив 2 танки і 2 штурмових гармати, але й сам отримав смертельне поранення, від якого помер на місці бою. Похований в Жирардуві[1].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками гвардії старший лейтенант Євген Волков посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-ї і 2-го ступенів[1].

Пам'ять
  • В честь Волкова названа вулиця Гагаріна.
  • У селі Покров Гагарінського району встановлена стела в пам'ять про героя[1].

Література
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герои огненных лет. Книга 6. М.: Московский рабочий, 1983.

Примітки
  1. Волков Євген Максимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.