Володимирко Володарович

Народився 1104 року[2], може, у Перемишлі,^{[джерело?]} де його батько Володар Ростиславич князював з 1092 по 1124 рр.[3] Ймовірно, його матір'ю була поморська княжна[2].

Відомості про те, що Володимирко окрім Звенигородського князівства отримав ще й Белзьке, малоймовірні.[4][5]. 1124 року, після смерті Володаря Ростиславича, став Звенигородським князем, а його брат Ростислав (?—1128[6]) отримав престіл батька, який близько 1126 року Володимирко без успіху спробував відібрати. Після смерті брата, 1129 року,^{[джерело?]} заволодів Перемишлем, а небожеві Іванові Ростиславичу Берладнику віддав Звенигород. Після смерті двоюрідних братів (братів у перших)[2] Ростислава-Григорія (пом. між 1127 і 1141[7]) та Ігоря-Івана Васильковичів (?—1141[8]), які не залишили спадкоємців[2], Володимирко, за правом спадку,^{[джерело?]} зайняв Теребовль і Галич. Об'єднав Перемишльську, Галицьку і Теребовлянську землі, а також ліквідоване ним удільне Звенигородське князівство (після виступу проти нього Івана Ростиславича в 1145 році) в єдине Галицьке князівство[2]. Столицею князівства він обрав Галич[4] у 1141 (за іншими даними — 1144) році.^{[джерело?]} Придушив Галицьке повстання 1144 року.

Намагався об'єднати під своєю владою і волинські землі[9], проте в боротьбі за них з київським князем Всеволодом Ольговичем зазнав невдачі, виплативши контрибуцію 1400 гривень сріблом та зобов'язавшись підтримувати Ігоря Ольговича. Був союзником Юрія Довгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава Мстиславича і допоміг йому здобути Київ[10]. Вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, спираючись на союз з візантійським імператором Мануїлом I Комніном. 1152 року уклав мирний договір з угорським королем Ґезою II[11]. За правління князя Володимирка були закладені основи майбутньої могутності Галицько-Волинської держави.

Помер 1152[2] або 1153[12] року.

Правдоподібно,[13] близько 1117 року одружився з Софією, донькою угорського короля Коломана[2] (Калмана[12] Книжника[13]). Діти:

• Ярослав Осмомисл (?—1187) — князь галицький (1153—1187), один з найвидатніших князів Руси-України.
• Марія-Анастасія (1120—1209), дружина Болеслава IV Кучерявого, князя краківського.
• Євдокія  — дружина Мешка Старого[14] (менш вірогідно) або його брата Генрика.
• Мстислав-Філіп (?-?)^{[джерело?]}

• Войтович Л. Перша галицька династія. Генеалогічні записки. — Львів, 2009. — Вип. 7 (нової серії 1). — С. 6—10.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Грушевський М. Історія України-Руси. — Львів, 1905. — Т. 3.
• Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• Котляр М. Ф. Володимирко Володарович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 622. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Рыбаков Б. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». — М., 1972.
• Шараневич И. История Галицко-Владимирской Руси. — Львов, 1863.

• Войтович Л. 24. Володимирко Володарович († 1153) // Князівські династії Східної Європи.

Попередник Володар Ростиславич

Князь звенигородський 1124-1129

Наступник Іван Берладник

Попередник Ростислав Володарович

Князь перемиський 1129-1140

Наступник Святослав Ігорович

Попередник Ігор Василькович

Князь галицький 1141-1144

Наступник Іван Берладник

Попередник Святослав Всеволодович

Князь буський 1151-1153

Наступник Ярополк Ізяславич

Попередник Іван Берладник

Князь галицький 1144-1153 вдруге

Наступник Ярослав Осмомисл