Белзьке князівство
Бе́лзьке князі́вство — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Белз.
| |||||||||||||||||||||||||||||
Короткі відомості
Белзьке князівство існувало у XII–XV століттях у верхів'ях Західного Бугу. Назва походить від центру князівства міста Белза.
Белзьке князівство виникло близько 1170 року внаслідок феодального роздроблення Русі. В 1240 році його розгромили монголи. Відносно самостійним Белзьке князівство існувало за життя Олександра Всеволодовича (? — 1234). Після його смерті увійшло до складу Волинського князівства Романовичів, у складі якого перебувало до 1349 р. Разом з Холмщиною було надане як лен Юрію Наримунтовичу, який тримав Белз до походу Людовіка Угорського у 1377 р., після чого Белзька і Холмська волості були долучені до Руського домену яким управляв Владислав Опольський.
З 1388 року — у князівстві закріпилась Мазовецька гілка Пястів. Першим її представником був Земовит IV Плоцький. Князівство він отримав від Ягайла як посаг за свою дружину Олександру Ольгердівну.
У часі громадянської війни 1431 року Земовит V Белзький взяв командування над польськими військами, воює і його брат Владислав І. Князь Казимир II і староста Ян Менжик з 6-тисячним белзьким військом обложили Олесько. В розпал цих боїв у Белзі вибухнуло повстання українського населення. Було організовано ополчення і здобуто Буськ в тилу у мазовецького війська. Для втихомирення населення Белзького князівства король Владислав II Ягайло мусив знімати облогу волинської столиці.
Припинення династії західномазовецьких Пястів 1462 року спричинило входження Белзького князівства безпосередньо до Корони Польської і перетворення його на Белзьке воєводство.
Князі
Джерела та література
- Книш Я. Б. Белзьке князівство // Енциклопедія історії України: Т. 1: А—В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.
- Котляр М. Ф. Белзька земля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.