Володимир Чацький

Влодзімеж (Володимир) Чацький (пол. Włodzimierz Czacki; 16 квітня 1834 Порицьк, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 8 березня 1888, Рим) — польський кардинал, папський дипломат, поет і публіцист. Титулярний архієпископ Саламіна з 12 серпня 1879 по 25 вересня 1882. Апостольський нунцій в Франції з 19 вересня 1879 по 25 вересня 1882. Кардинал-священик з 25 вересня 1882, з титулом церкви Санта-Пуденціана з 15 березня 1883.

Володимир Чацький
Народився 16 квітня 1834(1834-04-16)[1]
Павлівка, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 8 березня 1888(1888-03-08) (53 роки)
Рим, Італія
Країна Польща
 Російська імперія
Діяльність католицький священник, поет
Alma mater Pontifical Roman Athenaeum S. Apollinared
Знання мов польська
Посада Кардинал[2], католицький архієпископd, католицький єпископ, титулярний архиєпископd і Apostolic Nuncio to Franced
Конфесія католицька церква[2]
Рід Чацькі
Нагороди

Біографія

Народився у родовому маєтку Чацьких у с. Порицьк (нині Павлівка, у 25 км від Володимира-Волинського, Україна).

Церковна діяльність

17-літній юнак через хворобу покинув Польщу і поселився у Римі. У 1867 році рукоположений у сан священика і став особовим секретарем Римського папи Пія IX. Користуючись особовою довірою, займався папським листуванням, що сприяло вивченню ним багатьох іноземний мов. Перебуваючи у постійному контакті з сім'єю в Польщі, інформував Папу про ситуацію на батьківщині, особливо, у Царстві Польськім.

У якості папського радника брав участь у I Ватиканському соборі, працюючи членом церковно--політичної комісії. Від так брав участь у роботі Римської курії, був секретарем Священної Конгрегації надзвичайних церковних справ. Працюючи у ватиканському державному секретаріаті займався політичними справами. З 1878 року брав участь у переговорах, направлених на закінчення культуркампфа.

Сприяв організації у Римі Польського Коллегіума. У 1879 році Римський папа призначив Володимира Чацького своїм апостольським нунцієм в Парижі і титулярним архієпископом Саламинським.

Під час перебування в Парижі успішно змагався проти зриву конкордата французьким урядом і ліквідації деяких чернечих орденів.

Після трьох років в Парижі Чацький попросив звільнити його від функцій нунція і повернувся у Рим.

З 25 вересня 1882 року — кардинал Володимир Чацький був одним із трьох найближчих радників Папи Римського Льва XIII, працював для семи римських конгрегацій, був покровителем 3-х чернечих орденів, захисником інтересів Королівства Португалії.

Творчість

У публіцистиці обстоював своє представлення про незалежну Польщу, вказував на релігійні мотиви січневого повстання 1863 року. Виступав з призивами про допомогу заколотникам зі сторони католицьких держав. Автор статей у захист авторитету папства. Ним написані кілька томів поетичних творів, таких як: «Wiązanka», «Trzy pieśni — Pokusa, Przejrzenie, Modlitwa» та ін.

Вибрана публіцистика
  • List o Polsce i Państwie Kościelnym (1860),
  • Les catoliques et l'Église de Pologne (1863),
  • Rome et la Pologne (1864),
  • Kościół i postępowość (1868).

Нагороди

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.