Волочиська волость

Волочиська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Волочиськ.

Волочиська волость
Центр Волочиськ
Площа 12 039 (1886)
Населення 9180 осіб (1886)
Густота 69.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення 8247 осіб (4116 чоловічої статі та 4131 — жіночої), 773 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 50894255
Приватної власності 26202131
Казенної власності 3
Іншої власності 366199
Загалом 80786585

Поселення волості:

  • Волочиськ — колишнє власницьке містечко при річці Збруч за 90 верст від повітового міста, 1015 осіб, 156 дворів, 2 православні церкви, костел, православна й католицька каплиці, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 12 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 2 шинка, 2 свічкових заводи, базари по неділях, 6 ярмарки на рік. За 4 версти залізнична станція. За 5 версти — митниця. За 6 версти — бурякоцукровий завод Збруч із лікарнею. За 6 верст — цегельний завод із водяним млином.
  • Бальківці — колишнє власницьке село при річці Озерепка, 558 осіб, 80 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Вочківці — колишнє власницьке село при річці Збруч, 905 осіб, 128 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Голохвасти — колишнє власницьке село при річці Бованець, 493 особи, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Копачівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 602 особи, 90 дворів, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
  • Користова — колишнє державне село при річці Озерепка, 678 осіб, 83 двори, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
  • Мислова — колишнє власницьке село при річці Збруч, 436 осіб, 58 дворів, школа, постоялий будинок.
  • Поляни — колишнє власницьке село при річці Бованець, 472 особи, 66 дворів, школа, постоялий будинок.
  • Фридрихівка — колишнє власницьке село при річці Збруч, 400 осіб, 51 двір, католицька каплиця, школа, шинок й склад землеробних машин.

Станом на 1900 складалася з містечка та 11 поселень, 12 сільських громад, населення зросло до 10 874 особи, 1465 дворових господарств, волосним старшиною був Дмитро Кушнір[2].

Станом на 1913 складалася з містечка та 13 поселень, 12 сільських громад, населення зросло до 12 350 осіб, 2712 дворових господарства, волосним старшиною був Н. Гетман[3].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
  3. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.