Волочиська волость
Волочиська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у містечку Волочиськ.
Волочиська волость | ||||
Центр | Волочиськ | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 039 (1886) | |||
Населення | 9180 осіб (1886) | |||
Густота | 69.8 осіб / км² |
Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 8247 осіб (4116 чоловічої статі та 4131 — жіночої), 773 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5089 | 4255 |
Приватної власності | 2620 | 2131 |
Казенної власності | 3 | — |
Іншої власності | 366 | 199 |
Загалом | 8078 | 6585 |
Поселення волості:
- Волочиськ — колишнє власницьке містечко при річці Збруч за 90 верст від повітового міста, 1015 осіб, 156 дворів, 2 православні церкви, костел, православна й католицька каплиці, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 12 постоялих дворів, 8 постоялих будинків, 2 шинка, 2 свічкових заводи, базари по неділях, 6 ярмарки на рік. За 4 версти — залізнична станція. За 5 версти — митниця. За 6 версти — бурякоцукровий завод Збруч із лікарнею. За 6 верст — цегельний завод із водяним млином.
- Бальківці — колишнє власницьке село при річці Озерепка, 558 осіб, 80 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Вочківці — колишнє власницьке село при річці Збруч, 905 осіб, 128 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Голохвасти — колишнє власницьке село при річці Бованець, 493 особи, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Копачівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 602 особи, 90 дворів, школа, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
- Користова — колишнє державне село при річці Озерепка, 678 осіб, 83 двори, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Мислова — колишнє власницьке село при річці Збруч, 436 осіб, 58 дворів, школа, постоялий будинок.
- Поляни — колишнє власницьке село при річці Бованець, 472 особи, 66 дворів, школа, постоялий будинок.
- Фридрихівка — колишнє власницьке село при річці Збруч, 400 осіб, 51 двір, католицька каплиця, школа, шинок й склад землеробних машин.
Станом на 1900 складалася з містечка та 11 поселень, 12 сільських громад, населення зросло до 10 874 особи, 1465 дворових господарств, волосним старшиною був Дмитро Кушнір[2].
Станом на 1913 складалася з містечка та 13 поселень, 12 сільських громад, населення зросло до 12 350 осіб, 2712 дворових господарства, волосним старшиною був Н. Гетман[3].
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
- рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.