Волошка фригійська

Волошка фриґійська[1], волошка фригійська[2] (Centaurea phrygia) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у помірній Європі й Азії.

?
Волошка фриґійська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Евдикоти (Eudicots)
— Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cardueae
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид: Волошка фриґійська
Біноміальна назва
Centaurea phrygia
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Centaurea phrygia
Віківиди: Centaurea phrygia
EOL: 482433
IPNI: 191259-1
ITIS: 501351
NCBI: 910632

Опис

Багаторічна трав'яниста рослина 30–80 см заввишки. Стебло більш-менш густо запушене, під кошиками майже не потовщене. Стеблові листки до основи звужені або заокруглено звужені, що не стеблоохопні. Обгортка кулеподібно-яйцеподібна, 14–20 мм завдовжки, 12–17 мм завширшки. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки чорно-темно-бурі, рідше світло-бурі. Кошики зазвичай поодинокі. Квіти пурпуруваті. Сім'янки 3–3.5 мм завдовжки, чубчик 0.5–1 мм довжиною[2][3].

Поширення

Поширений у помірній Європі й Азії — Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, західний Сибір; натуралізований у Швеції, Норвегії, Бельгії, Франції; інтродукований на сході США[4][5][6].

В Україні вид зростає на лісових узліссях, серед чагарників, рідше на луках — на всій території крім півдня Лісостепу і Степу; в лісах Криму зрідка (гора Мала Чучель)[2].

Галерея
  • рослина
  • ілюстрація

Джерела
  1. Centaurea phrygia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 360. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.