Волфине

Во́лфине село в Україні, у Сумській області, Сумському районі. Населення становить 317 осіб. Орган місцевого самоврядування Павлівська сільська рада.

село Волфине
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Сумський район
Рада Павлівська сільська рада
Облікова картка Волфине 
Основні дані
Населення 317
Поштовий індекс 41823
Телефонний код +380 5443
Географічні дані
Географічні координати 51°14′31″ пн. ш. 34°27′48″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Найближча залізнична станція Волфіне
Місцева влада
Адреса ради 41822, Сумська обл., Білопільський р-н, с. Павлівка, вул. Хілкова, 25
Сільський голова Худіна Віра Валентинівна
Карта
Волфине
Волфине
Мапа

Після ліквідації Білопільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[1].

Географія

Село Волфине розташоване між річками Волфа та Павлівка. На відстані до 1.5 км розташовані села Рогізне, Нескучне та Шпиль. Село знаходиться на кордоні з Росією, на російському боці знаходиться селище Краснооктябрське та село Волфине.

Через село пролягає залізниця, станція Волфине, на якому розташований залізничний пункт пропуску через кордон Волфіне.

Історія

Раніше село мало назву Безсалівка. За даними перепису Сумського козацького полку в 1685 році стольником Орловим читаємо «…на полпути от Летучевки к Глушкове …деревня Салеевка на реке Волфа. Помещик А. Марков и др. За ним подданных и пришлых 12 дворов… Построена более 15 лет тому назад на землях крыжской сотни…». Але після спорів козаків білопільської та ворожбянської сотень з путивлянами в 1685 році прийшов указ царя Олексія Михайловича… «…всех великоросов с територии слободских поков убрать вместе с имуществом и урожаем за реку Сейм и реку Снагость… все помещения уничтожить»… 12 дворів було спалено. І тільки через 45 років дізнаємось там же про хутір біля пасіки попа Івана Рудівського з села «Лежачі на Попах» (Поповолежачі). На хуторі свою пасіку тримали і білопільські сотники… А в 1765 році хутір отримує в своє володіння «надворний совєтнік» Іван Юдін та дає свою назву — «Волфіно» в честь сусідньої річки Волфи. Понад сто років дєрєвня Волфіно була у володінні Юдіних, а потім землі і маєток продали… Так в кінці ХІХ століття в селі стало два поміщики.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Волфине (Безсалівка) Сумського повіту Харківської губернії мешкало 254 особи (126 чоловічої статі та 128 — жіночої), налічувалось 28 дворових господарств[2].

Революція 1917 року дуже не потрясла Волфіно. Жили дружно, бо в окрузі їх інколи називали «кійошниками», тобто все село могло само за себе «постояти». А вже після громадянської війни в деревні появились ярі прихильники нової влади. Один із них став першим головою новоствореної сільської ради в селі Іскрисківщина, та приклав максимум зусиль, щоб знищити церкву в Іскрі. При допомозі НКВД це йому вдалося, але… і самому І. М. Сенченку довелося через рік скласти голову на смоленщині…

  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3391)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.