Вольдемар Фогт
Вольдемар Фогт (Фохт) (нім. Woldemar Voigt [ˈvɔldəmar ˈfoːkt]) — німецький фізик-теоретик, з 1900 року член-кореспондент Берлінської академії наук.
| Вольдемар Фогт | |
|---|---|
| нім. Woldemar Voigt | |
 | |
| Народився |
2 вересня 1850[1][2][…] Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз |
| Помер |
13 грудня 1919[1][2][…] (69 років) Геттінген, Веймарська республіка, Німецький рейх |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | фізик, викладач університету, кристалограф |
| Alma mater | Кенігсберзький університет і Лейпцизький університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Науковий керівник | Франц Ернст Нойман[3] |
| Відомі учні | Герман Мінковський, Karl Körnerd[4], Paul Druded і Ludwig Carl Geigerd |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Данська королівська академія наук, Нідерландська королівська академія наук і Q1303845? |
| Брати, сестри | Elisabeth Böttcherd |
| Нагороди | |
 Вольдемар Фогт у Вікісховищі | |
Народився 2 вересня 1850 року в Лейпцигу, помер 13 грудня 1919 року в Геттінгені. Навчався в університеті Кенігсберга у Франца Ернста Ноймана. Закінчивши навчання в 1874 році, продовжив працювати в альма-матері до 1883 року, після чого переїхав до міста Геттінген, в університеті якого пропрацював до 1914 року.
Основні праці присвячені фізиці кристалів, магнітооптиці, теорії пружності, термодинаміці, механіці, кінетичній теорії газів. У 1898 році Фогтом був відкритий названий його ім'ям ефект. У 1899 році зацікавився впливом електричного поля на речовину, намагався дати класичне пояснення ефекту Зеемана. У 1899—1900 роках створив теорію магнітооптичних явищ (теорія Лоренца — Фогта) У 1895-96 роках Фогтом була написана двотомна праця «Теоретична фізика», а основна робота «Lehrbuch der Kristallphysik» (підручник з фізики кристалів) вперше була опублікована в 1910 році. Іменем Фойгта також названі функція зі спеціальним профілем і форма запису симетричного тензора (нотація Фогта).
Примітки
- SNAC — 2010.
- KNAW Past Members
- Математична генеалогія — 1997.
- Математична генеалогія — 1997.
Література
- Miller, Arthur I. (1981). Albert Einstein’s special theory of relativity. Emergence (1905) and early interpretation (1905–1911). Reading: Addison–Wesley. ISBN 0-201-04679-2.
- Pais, Abraham (1982). Subtle is the Lord: The Science and the Life of Albert Einstein. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-520438-7.
- Voigt, Woldemar (1966). Lehrbuch der Kristallphysik (mit Ausschluß der Kristalloptik). Stuttgart — New York: B.G. Teubner Verlagsgesellschaft — Johnson Reprint Corporation. ISBN 978-3-663-15884-4.