Ворошилов Володимир Якович

В 1966 Володимира Ворошилова запросили на телебачення, де він знімав документальні та науково-пізнавальні фільми.

1968 року з'явився перший великий проект «Аукціон» — перша ігрова передача Центрального телебачення в прямому ефірі. В ефір вийшло шість випусків. Програма була знята з ефіру радянською цензурою, а Ворошилова перевели до розряду позаштатних працівників і він надовго став персоною нон ґрата. У перші роки існування передачі «Що? Де? Коли?» у титрах навіть не вказувалося його прізвище.

Пам'ятник на могилі В. Я. Ворошилова на Ваганьковському кладовищі

З 1970 по 1972 працював над програмою «Нумо, хлопці!».

4 вересня 1975 року в ефір вийшов перший випуск гри «Що? Де? Коли?».

В 1989 вийшла телегра Брейн-ринг, де Ворошилов вів перші випуски, однак через зайнятість пішов звідти.

В 1994 Володимир Ворошилов став академіком Російської Академії телевізійних мистецтв.

В 1997 Академія відзначила його званням лауреата і премією «ТЕФІ» за програму «Що? Де? Коли?».

30 грудня 2000 Ворошилов провів свою останню гру в ефірі.

10 березня 2001 на 25-річний ювілей «Що? Де? Коли?» Володимир Якович помер. Смерть прийшла через серцевий напад близько п'ятої вечора на дачі в підмосковному Передєлкіно. Подальше її проведення він заповідав своєму прийомному синові Борисові Крюку.

В 2001 був посмертно удостоєний премії «ТЕФІ» в номінації «За особистий внесок у розвиток вітчизняного телебачення».

В 2003 у на могилі В. Я. Ворошилова на Ваганьковському кладовищі в Москві встановлено символічний пам'ятник — куб на секторі із чорного відполірованого граніту, що символізує чорний ящик. Автор надгробку — архітектор Микита Шангін, що був теж учасником інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?». (Микита Шангін — автор Державного російського меморіального комплексу «Катинь», Смоленська обл., також брав участь у реставрації Большого театру, історичної забудови в Замоскворіччі, створив Державний центр сучасного мистецтва, його будівлю в Москві у 1999—2002 рр.).