Вояджер (літак)
Вояджер, модель 76 (англ. Voyager - мандрівник) — перший літак, який здійснив безпосадковий навколосвітній політ без дозаправки. Літак пілотували Дік Рутан і Джеана Єґер. Вояджер злетів з 4600-метрової смуги авіабази Едвардс в Мохаве 14 грудня 1986 року й успішно приземлився на ній же за 9 днів, 3 хвилини і 44 секунди 23 грудня. Під час польоту літак здолав 42432 км (МАФ зарахувала дистанцію 40212 км)[1] на середній висоті 3,4 км. Цей рекорд остаточно побив попередній, установлений екіпажем ВПС США, який пілотував B-52 і подолав 20168 км у 1962 році. Вояджер, модель 76 було виготовлено приватною компанією з обмеженою відповідальністю Scaled Composites.[джерело?]
| Вояджер | |
|---|---|
 Вояджер повертається зі свого польоту | |
| Тип | Експериментальний літак |
| Розробник | Rutan Aircraft Factory |
| Виробник | Scaled Composites |
| Головний конструктор | Берт Рутан |
| Перший політ | 22 червня 1984 року |
| Початок експлуатації | 1984 |
| Кінець експлуатації | 1987 |
| Вироблено | 1 |
 Вояджер у Вікісховищі | |
Проект та розробка
Ідея проекту виникла у Джеани Єґер, Діка та його брата Берта Рутана, під час обіду в 1981 році. Початковий задум спочатку було накинуто на звороті серветки. Вояджер будували в Мохаве, Каліфорнія протягом 5 років. Збудувала його група добровольців, що працювали як на Авіазаводі Рутана, так і в організації заснованій під назвою «Літальний апарат Вояджер» (англ. Voyager Aircraft).
Планер літака виготовлений значною мірою із скловолокна, вуглеволокна та Кевлару, його вага – 426 кг. Разом з двигунами незавантажена маса літака становила 1020 кг. Однак, коли він був повністю завантаженим перед історичним польотом, то важив 4397 кг за рахунок великої кількості палива, яке було потрібно для польоту на довгу дистанцію.[2] Літак мав аеродинамічну якість близько 27.[3]
Вояджер мав передній та задній пропелери, які приводились у дію окремими двигунами. Задній двигун з водним охолодженням Teledyne Continental IOL-200, був запланований для роботи протягом всього польоту. Передній двигун з повітряним охолодженням Teledyne Continental O-240, призначався для забезпечення додаткової потужності при зльоті та початкового періоду польоту, коли маса була великою.
Тактико-технічні характеристики
Примітки
- Official FAI database. Архів оригіналу за 7 жовтня 2007. Процитовано 5 вересня 2007.
- Rutan Voyager – Smithsonian National Air and Space Museum. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 31 травня 2012.
- David Noland, "Steve Fossett and Burt Rutan's Ultimate Solo: Behind the Scenes," Popular Mechanics, Feb. 2005 (web version Архівовано 11 грудня 2006 у Wayback Machine.)