Берт Рутан
Ельберт Леандер «Берт» Рутан (17 червня 1943) — американський аерокосмічний конструктор відомий створенням оригінальних легких, незвичних на вигляд та енергоефективних літальних апаратів. Він розробив літак Voyager, який вперше пролетів навколо земної кулі без зупинок чи дозаправки, а також суборбітальний літак SpaceShipOne, який у 2004 році здобув премію Ansari X Prize як перший недержавний космічний корабель, що двічі вийшов у космос протягом двох тижнів.
Берт Рутан | |
---|---|
Burt Rutan | |
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. Elbert Leander Rutan |
Народився |
17 червня 1943 (78 років) Естакада, Орегон, США |
Громадянство |
![]() |
Місце проживання |
![]() |
Діяльність | авіакосмічний інженер, винахідник, льотчик, підприємець, інженер, космонавт |
Відомий завдяки |
Літак Вояджер SpaceShipOne |
Alma mater | California Polytechnic State Universityd |
Науковий ступінь | авіакосмічний інженер |
Знання мов | англійська |
Роки активності | 1965 — тепер. час |
Родичі | Дік Рутан (брат) |
Брати, сестри | Dick Rutand |
У шлюбі з | Тоня Рутан |
Нагороди | |
Сайт | burtrutan.com |
У Національному музеї авіації і космонавтики США представлено три літальні апарати конструкції Берта Рутана: Voyager[1], Quickie[2] та VariEze[3].
Берта Рутана називають «другим справжнім новатором» в аерокосмічних матеріалах та ставлять у один ряд із Хуго Юнкерсом, який запровадив будівництво металевих літаків.[4]
Проєкти авіаційних і космічних апаратів
![](../I/Rutan_quickie_q2.jpg.webp)
- VariViggen і VariViggen SP
- VariEze і Long-EZ
- Ames AD-1
- Defiant
- Quickie
- Amsoil Biplane Racer
- Grizzly
- Fairchild NGT Demonstrator
- Voyager
- Solitaire
- Catbird
- Lotus Microlight
- Beech Starship POC
- Predator
- ATTT
- Triumph
- CM-44
- ARES
- Pond Racer
- Boomerang
- Proteus
- Virgin Atlantic GlobalFlyer
- SkiGull
Космічні кораблі
![](../I/Ss1_smithsonian.jpg.webp)
Примітки
- Rutan Voyager — NASM (англ.)
- Rutan Quickie — NASM (англ.)
- Rutan VariEze — NASM (англ.)
- Билет за 101-й километр. «Непрофессионалы» готовятся к покорению космоса // Наука и жизнь, №4, 2010. (рос.)