Воїслав Мар'янович

Воїслав Мар'янович (босн. Vojislav Marjanović, 1912 — ?) — югославський футболіст, що грав на позиції півзахисника воротаря. Відомий виступами у складі клубів «Славія» (Сараєво) і «Желєзнічар» (Сараєво).

Воїслав Мар'янович
Особисті дані
Народження 1912(1912)
Смерть невідомо
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1932–1940 «Славія» (Сараєво) 80 (0)
1945–1947 «Желєзнічар» (Сараєво)19(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Грав у складі футбольного клубу «Славія» (Сараєво), що виступав у вищому дивізіоні чемпіонату Югославії. В 1936 році став срібним призером першості. Того року команди були поділені на п'ять груп, переможці яких виходили у фінальний турнір, де мало виступати 8 команд. «Славія» попередньо не вийшла у фінальний турнір, посівши третє місце у групі[1]. Через суперечності між клубами фінальний турнір не був проведений. Ряд сильних команд відмовились грати. Організатори вирішили розіграти титул чемпіона між клубами, що залишились за кубковою системою. У підсумку «Славія» дісталась фіналу, де поступилась команді БСК — 0:0, 0:1[1]. На рахунку Мар'яновича 8 матчів у кубковому турнірі[2].

Фіналіст Зимового кубка 1939 року — передвісника кубка Югославії. Турнір проводився взимку 1938—1939 років. «Славія» перемогла загребські ХАШК (0:1, 3:0) і «Конкордію» (2:2, 2:0), а також пройшла в півфіналі «Граджянські» завдяки технічній перемозі[3]. Фінальні матчі проти «Югославії» були зіграні через рік у січні 1940 року і принесли перемогу команді з Белграду — (1:5, 0:0). Воїслав у фінальних матчах не виступав, проте був учасником всіх чотирьох поєдинків попередніх стадій турніру[3].

Ще раз став призером чемпіонату Югославії у сезоні 1939–1940. 20 найсильніших команд були поділені на дві групи — сербську і хорватсько-словенську. «Славія» стала третьою у сербській лізі, а потім також посіла третє місце і у фінальному турнірі для шести команд[4]. На рахунку Мар'яновича 9 матчів у фінальному турнірі[5].

Завдяки третьому місцю у чемпіонаті, «Славія» отримала можливість виступити у престижному центральноєвропейському Кубку Мітропи 1940, у якому того року брали участь лише клуби з Угорщини, Югославії і Румунії, через початок Другої світової війни. У чвертьфіналі «Славія» зустрічалась з сильним угорським «Ференцварошем». В домашньому матчі команда з Сараєво сенсаційно перемогла з рахунком 3:0, завдяки двом голам найбільш відомого нападника клубу Милана Райлича і голу Бранко Шаліпура[6]. У матчі-відповіді лідер «Ференцвароша» Дьордь Шароші, який не грав у першій грі, забив 4 голи, а його команда перемогла з рахунком 11:1 і вийшла у півфінал[7].

Пізніше виступав у команді «Желєзнічар» (Сараєво). У 1945—1947 роках зіграв у чемпіонаті 19 матчів[8].

В 1945 році брав участь у складі збірної республіки Боснія і Герцеговина у першому післявоєнному чемпіонаті Югославії. Боснія і Герцеговина з рахунком 1:6 програла Хорватії[9].

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи
№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення		 Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1940 1/4 19.06.1940
Сараєво		 Славія (Сараєво) 3:0 Ференцварош
2 1940 1/4 23.06.1940
Будапешт		 Ференцварош 11:1 Славія (Сараєво)
Всього у кубку Мітропи20

Трофеї і досягнення


Примітки
  1. Чемпіонат Югославії 1935-36 на rsssf.com
  2. Всі матчі кубкового турніру чемпіонату Югославії 1936
  3. Всі матчі Зимового кубка Югославії 1938-39
  4. Чемпіонат Югославії 1939-40 на rsssf.com
  5. Всі матчі фінального турніру чемпіонату Югославії 1939-40
  6. Протокол матчу
  7. Матчі на iffhs.de
  8. Склади «Желєзнічара» по сезонах
  9. Всі матчі чемпіонату Югославії 1945

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.