Вулиця Данилишина (Львів)

У XIX столітті вулиця мала назву Святої Анни бічна направо, потім — Забриґідська, бо пролягала за монастирем сестер ордену святої Бриґіди (перетвореним 1784 року на в'язницю), згодом — не пізніше ніж 1849 року — До В'язниці, від 1871 року — Карна, від 1906 року — Бриґідська, від 1934 року — Бика, на честь визначного діяча єврейського руху у Львові кінця XIX століття Еміля Бика, у 1946—1950 роках — Бродівська, у 1960—1964 роках — Чапаєва бічна, на честь Василя Чапаєва, військового діяча Російської імперії та більшовицької Росії, у 1964—1993 роках — Проїзна. Свою сучасну назву вулиця отримала 1993 року на честь Дмитра Данилишина, бойовика ОУН, якого стратила польська влада[3].

В архітектурному ансамблі вулиці Данилишина переважають будівлі споруджені у стилі конструктивізм, зокрема польський 1930-х та радянський 1970-х років[4]. Пам'ятки архітектури на вулиці Данилишина відсутні.

№ 2 — триповерховий будинок. Приміщення першого поверху від радянських часів займає магазин господарських товарів «1000 дрібниць».

№ 4 — триповерхова офісна будівля 1970-х років. Нині тут міститься філія банку ВТБ та магазин автозапчастин для автомобілів японського, корейського та європейського виробництва, а також офіс Державного підприємства «Проектно-конструкторське технологічне бюро».

№ 6 — триповерхова будівля колишнього універмагу. У 2000-х роках тут працював більярдний клуб «Накат» та туристична агенція «Капітолій». Від 2018 року — офісний бізнес-центр мережі «The Office Business Center»[2], де міститься, зокрема, відділення № 5 ТОВ «Нова Пошта», клуб віртуальної реальності «VR cube», кав'ярня мережі «2 cups» та салон мобільного зв'язку «Vodafone».

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Данилишина вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.

• Д./ Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Данилишина Д.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 липня 2021.