Вулиця Кривий Вал (Луцьк)
Вулиця Кривий Вал — одна з давніх вулиць луцького середмістя, яка простягається від Набережної до вулиці Глушець, перетинаючи вулиці Богдана Хмельницького та Лесі Українки. Вулиця має стару забудову XIX-ХХ ст., на ній розташовані кілька пам'яток архітектури. Назва вулиці відображає давнє функціональне призначення території. Тут був вал із укріпленнями.
Кривий Вал Луцьк | |
---|---|
| |
Район | Центральний |
Колишні назви | |
Кінна, Нижня, Імператора Олександра І, Столипінська, Поштова, 1-го травня | |
польського періоду (польською) | Augustyna Kordeckiego, 3-go Maja, T. Hołówki |
радянського періоду (українською) | 1-го травня |
Загальні відомості | |
Координати початку | 50°44′46″ пн. ш. 25°18′55″ сх. д. |
Координати кінця | 50°44′37″ пн. ш. 25°19′31″ сх. д. |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Покриття | бруківка, асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | Святому Миколаєві |
Поштові відділення | Головпоштамт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Кривий Вал у Вікісховищі |
Передумови формування
Коли в XIII—XVI ст. Луцьк активно підіймався в економічному і політичному значеннях, відбувалася активне освоєння території для розширення міста. Північною межею в цей час стали хрещаті яри, де були поставлені укріплення з міськими воротами. Головними вулицями цього району тодішнього Луцька були Пречистенська та Староволодимирська. Пречистенська завершувалася В'їзною баштою на північних укріпленнях княжого міста[1].
Поряд з укріпленнями розташовувався Пречистенський монастир з храмом Успіння Пресвятої Богородиці та церква Святої Параскеви П'ятниці. У XV ст. відбувалося й освоєння території за межами укріплень. Тут були утворений єврейський цвинтар. Крім того, існували церкви Св. Василя, Воскресіння Христового, Благовіщення. А ще далі, на Святій горі, у XVI ст. був збудований костел Св. Хреста[2].
Виникнення міської вулиці
У 1803 році почалася ліквідація північних укріплень. Були ліквідовані й кладовища. Територія починала швидко забудовуватися. На місці колишніх укріплень було утворено кілька нових вулиць, які тягнулися вздовж валів. Вулиця Кінна починалася від Дубнівської (теперішня Лесі Українки) і йшла вниз до річки Глушець. Інша вулиця — Нижня — тягнулася в протилежну сторону до перетину зі Староволодимирською (теперішня Богдана Хмельницького). У 1912 році Нижня була перейменована на Імператора Олександра І, а Кінна — на Столипінську. У 1921 р. вулиці об'єднали під загальною назвою — 3-го травня. Вулиця, яка від 3-го травня тягнулася до річки Стир, називалася Августина Кордецького. На ній у 1924 році був збудований Луцький міський театр імені Юліуша Словацького. А ще пізніше — музичну школу імені Шопена. Крім того, було збудовано кілька будинків цегляного стилю. У 1931 році знову відбулася зміна: колишню Столипінську перейменували на Голувки. На цих вулицях було збудовано кілька будинків у стилі конструктивізму: каси спілки підприємців, головна пошта, музична школа, деякі житлові будинки. Тут у 1930-х також містилися першокласний готель «Савой» [3], готель «Ренесанс», банк «Народний», польський клуб «Вогнище», де відбувалися перші слухання радіопередач, український клуб «Рідна хата» та інші заклади.
У 1939 році вулиці Кордецького, 3-го травня та Голувки були об'єднані під назвою 1-го травня. У 1941 році вулиця називалася Поштова, згодом знову 1-го травня. У 1990-х вулиці дали назву Кривий Вал[4].
Сьогодні
Вулиця Кривий Вал — одна з центральних вулиць Луцька. Простягається від Набережної до вулиці Глушець. Перетинається із вулицями Гончарова, Хакімова, Лесі Українки, П'ятницькою гіркою, Богдана Хмельницького. Рух односторонній від вулиці Глушець до Богдана Хмельницького [5].
Тут є ряд пам'яток архітектури конструктивізму та цегляного стилю. На початку вулиці збереглися старе плиткове мощення тротуарів та бордюри початку XX ст.
На вулиці розташовані музична школа № 1 ім. Фридеріка Шопена, на перетині з Богдана Хмельницького Волинський академічний обласний театр ляльок, Головпоштамт, Волинська філія ВАТ «Укртелеком», Головне управління Пенсійного фонд у Волинській області, готель «Noble boutique hotel», банки, магазини, кав'ярня.
На перетині з Богдана Хмельницького стоїть пам'ятник Святому Миколаєві.
Вздовж проїжджої частини на Кривому Валу облаштували платну автопарковку. Контроль за оплатою послуг з паркування та правильністю постановки авто мають здійснювати інспектори з паркування департаменту муніципальної варти.[6]
Будинки
Номер | Опис | Вигляд |
---|---|---|
12 | Один із будинків цегляного стилю. Зведений у 1927 році. | |
13 | Луцька музична школа № 1 ім. Фридеріка Шопена. Зведена наприкінці 1930-х років у стилі конструктивізму. | |
17а | Один із будинків цегляного стилю біля пошти. | |
19 | Головпоштамт. Проектувався у Варшаві в проектному бюро будівельного відділу Міністерства пошт і телеграфів. Збудований у 1930-х. | |
21-29 | Ряд житлових будинків, які зводилися у 1930-х як єдиний ансамбль із навколишніми конструктивістськими будівлями. | |
28 | Колишні Каси Спілки підприємців. Зараз тут Волинська філія ВАТ «Укртелеком». | |
32 | Колишній готель «Ренесанс». Збереглися оригінальні старі вхідні двері. Зараз тут Луцьке міське управління Пенсійного фонду. | |
34 | Колишній престижний готель «Савой». Тепер це бізнес-центр Grand-Persona. |
Фото
- Середня частина вулиці
- Маскарон старого будинку
- На перетині з Богдана Хмельницького
- Куточок вечірньої вулиці
- На перетині з Лесі Українки
- Кінець вулиці
- Старий будинок
Посилання
- Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с.48
- П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька. — Луцьк, 2001. — с.26-62
- Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck 1929
- В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.98-102
- Волинські новини.У центрі Луцька поміняли організацію дорожнього руху
- Невдовзі на Кривому Валу в Луцьку запрацює платна парковка. Конкурент. Процитовано 16 квітня 2021.